“Хліб наш насущний, дай нам, Господи”, – щоденно просимо у молитві Творця. І той Божий харч ніколи не зникає з наших бідних чи багатих столів. З давніх-давен людство з великою пошаною і любов’ю ставились до хліба.
Пам’ятаю, моя бабця завжди загортала хлібину у вишиту льняну скатертину, яка слугувала тільки для нього. Коли бабця розгортала скатертину, щоб відкроїти скибку, то перед тим як відрізати завжди цілувала хлібину, а тоді відрізала. Бувало й таке, окраєць випадав з її натруджених рук на долівку. Тоді старенька обережно піднімала його, цілувала, а разом з тим клала на себе хрест і промовляла: “Прости Господи”. І я впевнений, що подібно так було в кожній українській родині.
З тої пори промайнуло уже трохи часу. Одне покоління змінилося іншим. Цивілізація наступає з таким розмахом, що людство з головою поринає у неї. Нам здається, що ми досягнули вершин цієї цивілізації. А хліб, як замішували з борошна, так і місять по сьогодні. Лишень ставлення до нього, ой, як здешевіло.
Наші вороги нищили нас, в першу чергу голодом, насильно забравши усе вирощене збіжжя і таким чином їм легше було підкоряти знедолений народ, який за якусь жменьку зерна на трудодень, з ранку до ночі працював, щоб вижити.
Пізніше наші “брати”, щоб ми забули злидні і голод, мільйони смертей, вирішили нагодувати нас дешевим хлібом. І тим самим знищити в людей оте Боже ставлення до нього. І їм це вдалося. У селах почали хлібом згодовувати скотину, а в містах цілими буханками можна було побачити біля сміттєвих баків.
Нарешті наша держава здобула довго очікувану незалежність, за яку боролися і віддавали своє життя її найкращі сини і дочки. І вміє наш селянин працювати на своїй рідній землі. Про це свідчать зібрані врожаї на українських ланах. Одне лихо – обкрадають його, обдурюють ті, які не мають жодного відношення до цієї галузі. Хліб знову став дорогим продуктом для багатьох із нас, а здебільшого для селянина, який вирощує його.
Та чи знаємо ми справжню ціну Хліба сущого? Ні, мабуть таки не знаємо...
Коментарі
Бо відношення до Божого харчу, хліба, помалу погіршується. Позабувалися ті ритуали, яких дотримувалися в давнину. Я ще запам'ятав, що перед тим, як нарізати хліб для їжі, батько ножем імітував хрест на його припічці.
Про хліб сьогодні.
У відсоткових ставках домогосподарств а найбільше витрачають на хлібні вироби – 16,9%.
Щорічного Свята Хліба уже традиційно проходять у Львові.
Термін придатності пшеничного хліба з моменту виходу з печі — 24 години. Чорного, тобто того, що готується з суміші пшеничного та житнього борошна — 48 годин.
Дякую!