Все в блогах
Поквапся до Богослова
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 82
26 вересня – день вшанування Святого апостола і євангелиста Івана Богослова, який у народі називають Осіннім Іваном.
Господарі вважали, що до цього дня потрібно переорати поля і засіяти озимину. Бо, «якщо не посієш до Богослова, то не будеш вартий доброго слова». Але на Богослова ще не хвалися посівом, а будеш влітку хвалитися врожаєм.
Народні прикмети та приказки:
-Лист в цей день падає з берези – на теплу осінь; падає з осини – на холодну.
-На посіяну озимин випав дрібний дощ – потіха для господаря і благодать для зернових.
-Тепла погода на Богослова – у жовтні холод не стане дошкуляти.
-Краще сіяти у мокру землю, аніж у суху.
-Дочекайся дощу до Богослова, тоді і сій.
-Богослов має благословити землю дощем, лише тоді озимий посів виявиться вдалим.
-Забаришся з посівом - залишишся без хліба.
-Сієш вчасно – збираєш густо.
У багатьох селянських родинах зберігався звичай (очевидно, що він сягає ще прадавніх язичницьких часів): перед весняною чи осінньою сівбою тричі кланяються землі, цілують її і просять плодоріддя. Земля в українців уособлюється з живою істотою.
Небесне сяйво рівнодення
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 181
23 вересня – осіннє рівнодення. Як і весною, день вирівнюється у часі з ніччю. Але цього разу після 23 вересня день буде коротшати, а ніч прибувати. І так аж до 22 грудня – надовшої ночі у році. Знову вони зрівняються у часітільки на весняне рівнодення – 22 березня. Дня прибуватиме до 22 червня.
У давнину, щоб «уповільнити» наступ ночі, «відігнати» темряву, зранку на осіннє рівнодення у печах запалювали «живий вогонь», тручи поліном до поліна. Увечері ж запалювали свічки і ставили їх підвіконня кожного вікна.
Побутують цікаві народні спостереження:
-Якщо у ніч на осіннє рівнодення бачимо на небі зоряне сяйво, яскраво світить місць – на тривалу суху і теплу погоду.
-Вересневе зоряне сяйво осінь золотить.
-Цієї ночі хмарне небо, не видно зір – зачастять дощі.
-Туман на осіннє рівнодення є провісником багатого грибного врожаю.
-На осіннє рівнодення буревії, холодно – з дерев і кущів листя опаде раніше звичного.
-Після осіннього рівнодення бувають темні ночі, але ще й бувають світлі погожі дні.
-У вересні осінь день поступово збавлє (ховає, замикає).
-Буває, що у вересні ще вдосталь трави, але корова молока не прибавить.
За фенологічним календарем, з дня осіннього рівнодення починається бабине літо, або ж мала осінь. Радість пасічникам, коли протягом малої осені бджоли активно літають і мед заготовляють. На зиму підгодовувати бджіл доведеься менше, але осіннього меду у них уже незабирають.
Стожари
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 82
Восени бувають ночі, коли небо вщент вкрите зірками, відтак стає світлим-світлим. Ті зорі називають Стожарами. З ними пов’язано кілька легенд.
Зокрема, Стожари – це душі дівчат, які померли молодими, а за життя не знайшли собі пари. Отож вони з неба закликають парубків приєднатися до них.
Інша легенда стверджує, що Стожари – це безневинні душі дітей, які загинули наглою смертю, коли на Україну нападали вороги-супостати, плюндруючи нашу землю, спалюючи міста і села. (Як тут не провести аналогію із сучасністю?!.).
Зрештою, у багатьох народівсвіту є свої версії щодо походження самої назви Стожари чи, радше, цього яскравого астрономічного видовища. Але, насправді, Стожари – масове зоряне скпучення в сузір’ї Тельця, яке добре видно неозброєним оком (звісно, за сприятливої погоди), а не все небо, вкрите зірками.
Народні прикмети:
-На небі багато зір і вони не миготять, а яскраво світять – буде суха погода.
-Багато зір – ще буде багато грибів.
-Зорі тьмяні – на дощ.
У пошуках щастя
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 79
19 вересня вшановуємо святих мучеників за Христову віру Трохима, Савватія і Доримедонта.
Колись у цей день хлопці і дівчата обирали одне одного для створення подружньої пари. Звідси й приказка: «На Трохима не проходить щастя мимо. Куди Трохим, то й воно за ним».
Інші приповідки дещо заперечують попередню:
-Не принесе щастя Трохим, якщо не підеш за ним.
-Не чекай щастя, а шукай за ним.
Пасічники на Трохима вже починали переносити в омшаники (погрібки) вулики, де вони мали стояти впродовж зими. Спостерігали: якщо бджоли старанно позаліплювали вічка воском чи прополісом – зима буде ранньою, холодною, суворою; злегка – теплою, з частими відлигами.
Народні прикмети:
-На Трохима болото, то і жовтень буде з болотом; сухо – жовтень буде сухим.
-Сильний вітер на Трохима – взимку чекай завірюхи.
-Багато осінніх квітів пишно цвітуть – на скору зиму не чекай.
-Метелики активно літають – ще тепло накликають.
-Багато гнилих волоських горіхів – на мокру зиму.
-На водоймах рано жовкне ряска – на ранню зиму.
Циганка Осінь
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 84
Осінь схожа на циганку. Одягається барвисто, а жовте листя – золоті дукати. Вона може поворожити й на прийдешню зиму, але плати не візьме...
-Суха осінь – суха зима.
-Мокра осінь – зима з відлигами.
-Мінлива осінь – мінлива зима.
-Осінь примхлива – зима несподівана (непередбачувана).
-Осінні тумани – зимові відлиги.
-Чим раніше вдарять осінні морози і будуь тривалими – тим холоднішою буде зима.
-Погода у вересні може вказувати на погоду у грудні; у жовтні – в січні; у листопаді – в лютому.
-Клопочися восени, щоби мати взимку.
-Полетіли журавлі – похолодання по собі залишили.
-Ранній відліт птахів – на ранню зиму.
-Восени заєць міняє шубу з сірої на білу – перед снігопадами.
-Білка носить у гніздо багато моху, старанно утеплює його – на зиму з міцними морозами.
-Вдарили перші морози, але листя на деревах і кущах ще чіпко тримається – зима забариться.
-Перші осінні морози вдарили вже на голі дерева – чекай приходу зими.
-Восени гримить – ще добряче задощить.
-Не бійся першого снігу, бо справжні снігопади прийдуть аже через сорок днів після нього.
-Осінь – багряна, а зима – хурделиця біла.
За добрим звичаєм, дбайливий господар, не чекаючи зими, вже восени майстрував для птахів годівнички, з-поміж іншого, запасався насінням дикорослих рослин, яке взимку охоче їдять пернаті.
