Веб-портал дистанційного творчого навчання
1 1 1 1 1 (0 голосів)
1 1 1 1 1 (1 голос)

У часі спокою нічного
За свіжим ароматом чаю
Сиджу. Не хочу вже нічого,
Та думати не припиняю.
Питання вічне мене мучить:
Звідки взялась така краса?
А, може, Небо це озвучить?..
На що і сподіваюсь я.
Спокійна ніч своє зробила -
Все оповите тишиною.
Ліхтар на небі запалила.
Це - місяць розмовля зі мною.

1 1 1 1 1 (1 голос)

Думка все ж не покидає
Про її прекрасні очі,
Погляд карий пригортає.
Не заснути до півночі.
Часто думаю про неї:
- Чого ж маниш так до себе,
Ти, Прекрасная Лілеє?..
Ні! Не можу я без Тебе!

1 1 1 1 1 (3 голосів)

(З циклу «Рідна природа»)

Хто ж це так літнього спекотного дня дивно й невгамовно свистить у бабусиному саду?..

Вдивляюся у верховіття дерев, та нікого не бачу. Невже шпак прилетів за завичкою на вишню, щоб поласувати ягодами? Але ж «вишневий сезон» вже давно завершився, жодної ягідки не знайдеш. Самого шпака також не видно.

Тим час свист лунав усе гучніше й гучніше. Після нетривалих пошуків знайшов виконавця. Це дятел вмостився високо на засохлій гілці старого горіха і насвистує мелодії.

Відверто кажучи, я оторопів. Адже й гадки не мав, що дятли свистять, хоча доволі часто спостерігав за ними. Був упевнений: вони лише барабанять по дереву, вишукуючи короїдів.

Дятел тим часом високо-високо підняв дзьоба і ще раз заспівав свою мелодію, та так хвацько, що, здавалося, червоний берет ось-ось злетить з його голови. Потім на мить стих і забарабанив по сухій гілці.

Воістину, вік живи - вік учись. А скільки ще незвіданих таємниць приховала від мене Природа?!.

1 1 1 1 1 (1 голос)

Ищу ответ я на вопрос,
Не знаю: сложен он иль прост.
В чем смысл вопроса? Он таков:
Как много у меня грехов?
Искала долго я ответ,
И вот мне старец дал совет:
«Не, важно, сколько согрешил,
Без этого ведь не достичь вершин».

1 1 1 1 1 (2 голосів)

«Нужно мечтать или мнение ты изменила», –
Однажды меня подруга спросила.
Просто сказать ничего не могла,
Подумав, такой ответ я дала:
«Хочу дарить я людям много света,
Хочу лететь над горизонтом, как комета».
Все спрашивали меня: «Почему?»
А я отвечала: «Вам знать ни к чему».
Никто меня не сможет понять,
Но и мечту мою никак не отнять.
Жить буду будто лечу и горю,
Осуществлю мечту я свою.

Коментарі

Новеньке у блогах

Запах спогадів

Марія Павлова
17 серпня 2026

А що, якщо у спогадів є запах?
І просто серед тиші в самоті
Торкнеться тебе свіжа мʼята,
І ось,...

З льоном поспішає...

Тарас Лехман
16 серпня 2026

 

21 серпня – у церквах вшановують святого апостола Тадея і мученицю, преподобну Вассу.

Святий...

Хлібник

Тарас Лехман
16 серпня 2026

 

-Верес порожевів пелюстками – час іти за рижиками.

-Вранці (насвітанку) погано ловляться лящ і...

Нерукотворний Спас

Тарас Лехман
09 серпня 2026

 

16 серпня – церковне свято Перенесення Нерукотворного Образа Господа нашого Ісуса Христа з...

Тебе величаємо!

Тарас Лехман
09 серпня 2026

 

15 серпня – Церква урочисто святкує Успіння Пресвятої Богородиці. У народі – Перша Пречиста.

...