Де чарівна річенька котить свої хвилі,
Закохалась я у тебе, в твої очі сині.
Очі сині, сині, сині, немов ті волошки,
Подивися ти, юначе, хоч на мене трошки.
Річка в синю далину тихо пропливає,
А ти зіроньку з небес для мене шукаєш.
Зірка ясна в Синьогорі – тебе зачарує,
І неначе у вісні – ніжно поцілує.
Вдвох до річеньки прийдем ми посеред ночі,
І подивишся, коханий, ти у мої очі.
Очі карі, неповторні – в мене очі карі,
Мов у річці береги, мусять бути в парі
Із моїх долонь води тільки ти нап'єшся,
І, мов зіронька ясна, ніжно посміхнешся.
В тебе очі сині, сині – в мене очі карі,
Закохалися назавжди – щоби бути в парі.
Вірші
Річенька
- Автор: Наталія Онищук, 17 років - м. Івано-Франківськ, Україна
- Перегляди: 378
Коментарі
"Очі сині та карі не підходять до пари.
А від того серденько тільки в'яне й болить."
БО ЇЙ, бач, так ЗАХОТІЛОСЯ:
"В тебе очі сині, сині – в мене очі карі,
Закохалися назавжди – щоби бути в парі."
ТА Й ДОБРЕ ЗРОБИЛА, ЛИШ БУЛА б ЩАСЛИВА. Не ВІРШ, а ПІСНЯ, СХОЖА НА ВІНОК З КОЛОМИЙОК - ЧУДОВА.