Спустився вечір на шовкових лапах,
Заснуло місто у пухких снігах.
Духмяний ллється мандаринів запах
Й медова казка - в теплих пирогах.
На небі зірка сяє променисто,
Мов білий ангел огорнув крилом.
Яскраве ніч розсипала намисто
Над затишним, замріяним вікном.
Мороз малює сріблом візерунки,
Скувавши річку у дзвінкий кришталь,
Кладе на вії сніжні поцілунки,
Немов прозору і тонку вуаль.
Тремтить надія у вогні каміна,
З'єднає руки зоряна любов.
Звучить молитва щира та єдина,
Щоб диво в серці народилось знов.
Пригорнемось... Хай свічка догорає,
Даруючи нам лагідне тепло.
Бо щастя - це коли душа співає,
Що світ увесь осяяло Різдво.
Коментарі