Ми, як дві крапельки води,
Так схожі, що й важко розпізнати,
Що і не рідні сестри ми,
Що нам життя дала не одна мати.
З дитинства разом ми росли,
Були маленькі, наче янголятка,
Гуляли, в ігри грали ми -
Чорняве і білесеньке дівчатко.
Було багато випадків смішних
З дитинства нашого... гадаю, пам'ятаєш?
Давай, пронесем їх через роки,
В майбутньому колись ми їх згадаєм.
Для мене ти найкраща подруга в житті,
З якою можна чим-небудь ділитись,
Хоч іноді, сестричко, й сваримося ми,
Та все-таки ми вміємо й миритись!
Не знаю, як складеться в нас життя,
Куди нас двох закине доля,
Та пам'ятай, що в тебе є сестра,
Твоя підтримка, твоя Юля.
Вірші
Сестрі (Яніні Мадиняк, членкині МАЛіЖ)
- Автор: Юлія Тацинець, 15 років - Сколе, Україна. НА КОНКУРС ІМ. НАТАЛКИ ПЕТРЕНКО
- Перегляди: 1221
Коментарі
Так,я дуже люблю її, як і вона мене! Спасибі тобі
Спасибі!
Дуже сильно тебе люблю!
Спасибі велике! Сестринська любов вічна
Дуже приємно! На мою думку, це улюблений вірш багатьох маліжан
Молодчинка,написано від душі!