Бібліотека дитячих творів
1 1 1 1 1 (1 голос)

Досить! Дістали! Мов вічність година.
Плетуть чутки, обстрілюють днину,
Без честі лізуть, свідоме втрачають –
Кривавії води дійшли до причалу.

В пожежах будинки, палать має серце!
Жінки та ще діти узуті у берці…
Шкода дивитись у очі невинні,
Бо демон гнилий ваш і намір глибинний.

Бої! Війна! У мить всі жорстокі.
У мене рвуться струни і спокій.
Чотири стіни без вікон, лише двері,
Радість і сміх лихим ранком померли.

Мов гризуни, колесо в клітці.
Куди біжимо? До якої столиці?
Питання дурне: ми у рідній країні,
І нашу ненависть всі знають віднині!

Коментарі  

yana_madynyak
+2 #2 yana_madynyak 27.06.2022, 00:26
Такий душевний вірш!
shturman-inter
+1 #1 shturman-inter 17.06.2022, 09:08
Вірш не можна читати без болю у серці.

Бої! Війна! У мить всі жорстокі.
У мене рвуться струни і спокій.
Чотири стіни без вікон, лише двері,
Радість і сміх лихим ранком померли.

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

 

Коментарі