Досить! Дістали! Мов вічність година.
Плетуть чутки, обстрілюють днину,
Без честі лізуть, свідоме втрачають –
Кривавії води дійшли до причалу.
В пожежах будинки, палать має серце!
Жінки та ще діти узуті у берці…
Шкода дивитись у очі невинні,
Бо демон гнилий ваш і намір глибинний.
Бої! Війна! У мить всі жорстокі.
У мене рвуться струни і спокій.
Чотири стіни без вікон, лише двері,
Радість і сміх лихим ранком померли.
Мов гризуни, колесо в клітці.
Куди біжимо? До якої столиці?
Питання дурне: ми у рідній країні,
І нашу ненависть всі знають віднині!
Вірші
Плач серця під гул сирен
- Автор: Євгенія Семенова, 17 років - Полтава, Україна
- Перегляди: 100
Коментарі
Бої! Війна! У мить всі жорстокі.
У мене рвуться струни і спокій.
Чотири стіни без вікон, лише двері,
Радість і сміх лихим ранком померли.