Бібліотека дитячих творів
1 1 1 1 1 (3 голосів)

Навпомацки олівчиком у тиші
Воркує серце напівголі вірші.
Боїться промахнутися словами,
Боїться, що підгледять чорні ґави.

У серця крила дещо ілюзорні,
Та ніч пускає чудеса назовні.
Рядочки пахнуть медом і полином,
Ледь устигають за бурхливим плином.

Папір у ковдрі ніжиться і плаче,
Нічиця літня цілиться в гаряче.
Пташки у серці дихають над силу,
Їм інколи замало вітру з виру.

Їм темно в очі, болісно у груди,
Їм з клітки вийти байдуже в нікуди:
Щемить  усюди та стріляє чадом,
Навмисно в спину трафить щільним градом.

Серденько тішать сонячні примари,
Колотиться, стрибає понад хмари,
Співає зрання напівголі вірші
Слухачці вічній – вірній пані тиші.

Коментарі  

Ісаєвич
+1 #4 Ісаєвич 08.11.2022, 19:35
Чудова, зріла поезія про почуття, переживання та філософські роздуми юної душі, яка довіряє свої "голі вірші" поки що тільки "вірній пані тиші".
Хай щастить у житті і творчості...
Ігор Дах
+1 #3 Ігор Дах 06.11.2022, 17:56
Вірші Євгенії заслуговують на вдячного читача. Їм ужу потрібна своя збірочка!
yana_madynyak
+3 #2 yana_madynyak 27.06.2022, 00:22
Молодець!
shturman-inter
+2 #1 shturman-inter 17.06.2022, 09:14
Читаю й насолоджуюся поезією мої юної колеги. А що буде далі? Запрошую до участі у цьогорічному фестивалі юних талантів " Рекітське сузір'я-2022"

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

Коментарі