Бібліотека дитячих творів
1 1 1 1 1 (1 голос)

Ще вітер спав. В ранковій тиші,
Трава сама себе колише.
Узорами садок розпише,
Павук, що вже  давно не спить,
Собі під ніс щось бубонить.

Гойдаючись на павутинні,
До вітра тихо підкрадеться.
І павутиння розповзется.
А вітер так і далі спить,
Собі під ніс хропе й сопить.

Вже навіть сонечко проснулось
І геть над садом визирає .
На вітра братика чекає.
А той розлігся на траві,
Високій, тихо в гущаві.

Коментарі  

Victorinkaaa
+2 #3 Victorinkaaa 16.06.2022, 19:40
Гарні персоніфікації. Мені сподобалося, дякую авторці
Maksimka
+1 #2 Maksimka 16.06.2022, 16:15
Цитую Ісаєвич:
То ж треба таке побачити, відчути - вітер спить...
Дякую, буду шукати сплячого вітра за Вашим, Лесю, чудовим описом.

Дуже приємно почути такий відгук. Спасибі! :-)
Ісаєвич
+2 #1 Ісаєвич 15.06.2022, 23:54
То ж треба таке побачити, відчути - вітер спить...
Дякую, буду шукати сплячого вітра за Вашим, Лесю, чудовим описом.

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

 

Коментарі