Ще вітер спав. В ранковій тиші,
Трава сама себе колише.
Узорами садок розпише,
Павук, що вже давно не спить,
Собі під ніс щось бубонить.
Гойдаючись на павутинні,
До вітра тихо підкрадеться.
І павутиння розповзется.
А вітер так і далі спить,
Собі під ніс хропе й сопить.
Вже навіть сонечко проснулось
І геть над садом визирає .
На вітра братика чекає.
А той розлігся на траві,
Високій, тихо в гущаві.
Вірші
Ще вітер спав
- Автор: Леся Максим, 11 років - Хуст, Україна
- Перегляди: 117
Коментарі
Дуже приємно почути такий відгук. Спасибі!
Дякую, буду шукати сплячого вітра за Вашим, Лесю, чудовим описом.