Пробігають коліями звуки,
Чужі спогади стрибають крізь вагони.
На вокзалах хмарами розлуки
Купчаться вагомі й невагомі,
Тут не вперше деякі персони,
Як удома, вниз і вверх по східцях.
І утома на оцих перонах.
Говірких. І тихих. Вдосталь місця
Тут для кожної мети і мрії
І для кожного із заспаних охочих.
Із пророчих стукотів в отії
Подорожні погляди, в домашні очі.
Вірші
Коліями
- Автор: Федюра Олена, 16 років - м. Червоноград, Україна
- Перегляди: 418
Коментарі