Коли дивлюся в його очі,
то забуваю увесь світ.
Ці очі – наче добрі ночі,
від них так хочеться в політ.
Як відчуваю його руки,
то хочеться про все забуть.
Щоб тільки ці солодкі муки,
які так хочеться вернуть.
То що ж, оце і є кохання?
Те вічне, бажане таке,
що звечора і аж до рання
дарує щастя нам п'янке.
Вірші
У передчутті кохання
- Автор: Крістіна Товтин, 17 років, член МАЛіЖ - м. Ужгород, Україна
- Перегляди: 158
Коментарі