Чому існує запитання?
Чому у світі стільки слів?
Чому обман – немов зізнання?
Чому любов – неначе гнів?
…Та світ мовчить. І пусто. Важко…
І як знайти той вірний шлях?
Скажи же, доле, моя пташко,
як побороть мені свій шлях?
Як далі жити? Що робити? –
«Іду сама, а чи ведуть?..»
Мабуть, потрібно просто жити.
Життя саме покаже путь…
Вірші
Чому?
- Автор: Крістіна Товтин, 17 років, член МАЛіЖ - м. Ужгород, Україна
- Перегляди: 174
Коментарі