Бібліотека дитячих творів
1 1 1 1 1 (1 голос)

«Маруся Чурай»… То був ніби груповий сеанс психотерапії, на який витягли все горе, страждання й болі, які огортали нас у житті, та й не одне століття. Актори вивершили це все й змусили прожити. І перше кохання, коли ти дійсно знав, що любиш, але розбився в зраді й до пуття так і не зібрався. І людський глум, поговори, шепіт, що перетворювався на крик. Дикий крик твого «Я», який лунав усюди й ніде водночас. І народні пісні, що завжди зверталися до найглибших анналів свідомості.

Вони закликали нас страждати й плакати. За все, що було й перекипіло. Розчинятися в тиші/зойкати від крику/блукати пам'яттю й проживати… Мабуть, саме через тому й народилися наступні рядки-рефлексія…

Дякую, Марусю.

«Я вся – суцільне серце. Тілом – світ»
Ірина Жиленко

Обіцянка пращурам

Ця тиша… відлуння звуку, у якому розбивається людина… Думки пульсують; навколо предки. Кожен з них задивляється всередину. А що там? Що там може бути, коли і так, усе що є – суцільне серце! Я сльозами нагору віддаю вам те, що замовчали війною, соромом, любов'ю – усім, чим зможу, відболію...

Їхні очі спрямовують на сцену й промовляють: «Прийди, присядь у тишу слова. Дивись, як били поговором (не лише Її – а кожну з нас). Дивись, як вразило коханням і скільки через те перетерпіли. У кожного воно було своє. Останнє. Нам треба його словом відболіти.

Дивись! Дивись, як сила роду творить причинних повсякчас! Вона ж лише пісні складала… як і ти – рядками душу виливала. Хіба ж ви в тому винні?? Що людям зазвичай – землі, а вам – неба! Бо комусь же необхідно все переживати…

Словами вічними розпорювати шви, що на суді те люде накладали. І змушувати ридати за все, що омертвіло, та, на щастя, не до кінця… Усяке горе, що томилося на дні, мистецтво викурить і витягне назовні. «Дивись, – каже, – і плач».

А я проживу це все. Обіцяю, що проживу за всіх, хто так пильно зиркає в мене… Тільки не вмикайте мені, як і Марусі, ту пісню. Бо я справді ще жива*.

*Перефразований вислів Марусі Чурай, коли дівчата почали співати «Ой не ходи, Грицю…»

Коментарі  

markrk21
+4 #3 markrk21 07.11.2021, 09:31
Театральної критики, оглядів таки бракує для нашого сайту. Молодець!
Lizarafaelka
+5 #2 Lizarafaelka 05.11.2021, 07:53
Цитую Ісаєвич:
ВІдгук на "ВІДГУК..."
Чудове враження від вистави «Маруся Чурай».
Не кожному дано такі відчуття. А з тих, хто їх має - не кожен зможе так тонко все те передати...
Я вражений ВІДГУКОМ - ТУТ ПОТРІБНО БАГАТО ЗНАНЬ...

Дякую, що відчули. Радію, що маю змогу ввесь спектр пережитого виливати у твори…
Ісаєвич
+3 #1 Ісаєвич 05.11.2021, 04:18
ВІдгук на "ВІДГУК..."
Чудове враження від вистави «Маруся Чурай».
Не кожному дано такі відчуття. А з тих, хто їх має - не кожен зможе так тонко все те передати...
Я вражений ВІДГУКОМ - ТУТ ПОТРІБНО БАГАТО ЗНАНЬ...

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

 

Коментарі