Бібліотека дитячих творів
1 1 1 1 1 (1 голос)

На конкурс фестивалю «Рекітське сузір'я – 2021»

Кожен з нас побував у різних місцях: на вершинах скелястих гір, у сизих хвилях теплого моря, в широких золотистих степах, у солов'їних дібровах. І всі ці місця прекрасні, від них затамовується подих, душа підноситься на сьоме небо. Але все ж таки в душі відчувається щось таке, що тягне додому. В будь-яких подорожах завжди згадується те місце, де залишимо невдовзі наші дитячі роки під замочком літопису вічного. Так так, є в світі місце, де розкинулися морські глибини знань, де тиші діброви перетворилися в тиші контрольних робіт, а просторі ділянки вкрилися діточками-квіточками. Здавалося б, це місце якесь звичне і нецікаве, якась сіра повсякденність. Але це не так. Це місце чарівне. Адже тут ми почали свій шлях становлення особистості, освіченої людини, навіть не підозрюючи цього. Не тільки ми, які зібралися сьогодні зі знаменом «Випускник 2021». Усі, хто тут присутній, починав своє життя саме в такий спосіб. Тут нас всіх зустрічала радісно друга мама. Тут ми вели дискусії, гралися дружньо, закохувалися. Це місце – велика сім'я. Тут ми знайшли по духу братів і сестер. І хоча часом не хотілося йти сюди, часом обурювалися на наших наставників, та все ж це, безперечно, найкраще місце в світі. Я думаю, всі вже здогадалися, що таким прекрасним місцем може бути ні що інше, як школа. Для нас вона по-справжньому стала другим домом. Нас навчили тут багато чому. І в цей сумний день, коли ми, найстарші учні цієї щасливої сім'ї, завершуємо свою шкільну путь, хочемо від щирого серця виразити подяку. Адже це ви, вчителі й батьки, прищепили нам любов не тільки до школи, а й до життя. Це ви розповіли нам про найцікавіші аспекти цієї системи. Ви наполегливо 11 років відшліфовували наш характер, вектор наших почуттів та амбіцій налаштовували на істинний напрямок. Кажуть, що найкращий вчитель – життя. Але справа в тому, що автор цього афоризму тоді ще не знав, які є вчителі у нас. Якби він знав, він би сформулював свою думку так: «Найкращі вчитель – вчитель Королівського ЗЗСО номер два». Адже у нас всі вчителі, завучі та директор саме такі. А батьки в нас взагалі неперевершені, адже нелегке виховувння відбувалося й за межами школи. Наші батьки – герої, яких варто цінувати, яким треба цілувати золоті руки. Низький вам всім уклін сьогодні за весь цей щасливий час шкільного життя й життя поза межами цієї сім'ї. Без вашої опіки ми б ніколи не стали тими, ким ми є зараз. І тепер ваші діти йдуть у життя. Ми ще цілком не розуміємо, що більше дзвоник нас не покличе в клас, більше не треба буде виховних годин другої мами – класного керівника, де ми щиросердечно й відкрито могли поговорити з нею, що більше не буде тих щасливих і безтурботних уроків. Більше мама не будитиме зранку нас в школу, не зустрічатиме нас радісно тато після батьківських зборів. Ми ще не усвідомлюємо ваги сьогоднішньої розлуки. Та через декілька років ми повернемось з цієї непростої подорожі дорослого життя зі справжніми скарбами й здобутками. І ми покажемо світу, хто наші батьки, вчителі, що таке наша школа. Ми здолаємо все, адже маємо такий потужний потенціал в душі, що розвивався довго і якісно завдяки всім вам. Невдовзі ми станемо студентами. Та назавжди серце грітиме вогник, запалений вашими старанними руками. І ми його ніколи не забудемо. Дякуємо вам сьогодні, дякуватимемо вам через декілька років, дякуватимемо вам все життя.

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

Коментарі