Бібліотека дитячих творів
1 1 1 1 1 (28 голосів)

***

- Таксі!

Жовта машина м'яко й ніжно зупиняється перед вхідними дверима найбільшого готелю в місті. Услужливий швейцар вправно відчиняє задні двері й аромат дорогих брендових парфумів наповнює весь салон. Пильним поглядом бездонних чорних очей водій відразу ж оглядає свого клієнта. Ним виявляється жінка років 25, зі щільним шаром косметики на молодому вродливому обличчі, пишними локонами кольору молочного колоска пшениці й яскраво нафарбованими марсаловими губами. Увесь її зовнішній вигляд свідчить про неймовірне багатство й хороший смак. Але водій продовжує сканувати «гостю» поглядом, немов рентгеном, хоче заглянути просто в душу.

- Похмура сьогодні погода.

- Яке вам діло до погоди? Просто швидше їдьте, я не хочу спізнитися через пусті балачки з якимось незнайомим мені типом.

Вона дістає зі свого шкіряного портмоне сигарету й, величаво розкинувшись на зручному сидінні, випускає у відчинене вікно кремові завитки диму. Гострим поглядом проходиться по салону автомобіля й врешті застигає, ніби в невпевненості, чи не завелику послугу робить цим для якогось звичайнісінького водія і його нічим не примітної машини.

- Між нами величезна прірва, подолати яку ти навряд чи колись зможеш, але як би не було, я все ж залежна від тебе й цього автомобіля. Просто фантастика!

- Невже така багата пані не має свого власного водія й чудову машину під стать їй?

- Невже я десь питала твоєї думки? Хах, та звичайно, що має, але через безтолковість й просто неприпустиму безвідповідальність мого водія я змушена задовольнятися тим, що є. Подумаєш, захворів. Це його робота й мене абсолютно не цікавлять його примітивні проблеми.

Водій лише похитав головою й метнув швидкий погляд на темний датчик екрана, на якому виднілися лише перехилені в лівий бік дивні терези. Натиснувши на гальма, він звернувся до своєї незадоволеної клієнтки приємним бархатним баритоном з нотками злорадства:

- Приїхали.

Під мостом, на якому стояла машина вирувала сіра ріка. Здавалося, бездонна й така замулена, вона швидкою течією зривала піщані береги й несла свої бурхливі води далі. Не промовивши ні слова, водій сів за кермо свого автомобіля й лише задоволено хмикнув.

- Ну звісно ж, це було очікувано.

 

***

- Таксі!

Пронизливий скрегіт автомобільних шин об асфальт чути на все подвір'я. Із обшарпаних часом дверей під'їзду виходить старенький дідусь, ледь-ледь на ногах тримається, весь білий, наче у вранішньому тумані заплутався, але посмішка така тепла й домашня, що відразу пригадується росяне дитинство. Високий і статний водій поглядом темних очей відразу ж чіпляється за кожну, навіть найменшу деталь свого «клієнта» й спішить відчинити двері. Переконавшись, що дідусь зручно сів, він сідає за кермо своєї машини і рвучко рушає, залишивши після себе лише невеличку хмарку дорожнього пилу. В салоні витає запах пороху, в перемішку ще з якимось незрозумілим ароматом чогось кислотного. Деякий час їдуть мовчки, дідусь, похнюпивши сиву голову й замислившись про своє життя, а водій в очікуванні.

- Немає нічого гіршого за війну. Вона приносить лише біль втрати й цілі озера гарячих сліз. Вона приходить і без дозволу вривається в твоє життя, владно забираючи усе найдорожче. Війна вбиває кожного, не залишає в живих нікого, просто комусь пощастить померти повністю, а в когось забере лише душу… Я бачив її на власні очі і ця картина назавжди закарбувалася в мою поточену часом пам'ять. 

Водій кидає непомітний погляд на датчик й скрушно зітхає. Все вирішено, він нічим не може зарадити.

- Я бачив смерть і вбивав сам, навіть не знаю, що з цього гірше.

У відповідь водій вмикає радіо й увесь салон наповнює атмосфера минувшини, такої собі статечної пані в поїденому міллю капелюшку й грубо в'язаною шаллю приємного каштанового кольору. Меланхолія вдихається в легені разом з повітрям й наповнює усе єство якимось дивним спокоєм, таким солодким й тягучим, як карамель. 

З вікон автомобіля відкривається прекрасний вигляд на зелену шапку лісу на фоні коралового неба. Вийшовши з машини, у ніздрі ж вдаряє різкий запах, який клубочиться у височінь аж із самого провалля. Чути гуркіт кривавої ріки з нюдовою піною відчаю. Дідусь останній раз усміхається водієві, перш ніж той побачить у боковому дзеркалі лише пишні крона смарагдових дерев.

 

***

- Таксі!

Сірий профіль міської лікарні відразу ж меркне на фоні яскравої усмішки нового «клієнта». Хлопчик, трохи боязко озираючись на всі сторони, все ж закриває дверцята машини своїми маленькими рученятами. Від нього пульсує така потужна аура бажання жити в поєднанні з легкими нотками дитячої наївності й розчарування. Він роздивляється кожний будинок, повз який вони проїжджають, від чого його руді кучері раз-у-раз пружинисто підстрибують, маленький носик, усіяний густим розсипом веснянок, смішно морщиться від грайливих променів сонця, а величезні оченята так довірливо дивляться на водія, від чого той все більш занепокоєно поглядає на темний екран.

- Ти, напевно, сумував за цим, - виймаючи великого плюшевого зайця із ліловими ґудзиками й ошатними картатими штанцями, тихо каже він.

Машина відразу ж наповнюється звуками голосного дитячого крику й заливистого сміху.

- Тепер ти щасливий?

- Я був би щасливий, якби моя мама припинила плакати після кожного візиту лікаря до моєї палати.

- Ти ж заспокоюєш її, кажеш аби не плакала?

- Так, кажу, що ми вийдемо з цієї лікарні і знову житимемо як колись, але вона тільки більше плаче, міцно мене обіймаючи.

- В мене є лимонне морозиво, будеш?

- Моє улюблене!

Вогник надії пломеніє в тих чистих зелених оченятах всю поїздку, аж раптом хлопчик скрикує:

- Ми ж їдемо назад, чому повертаємось до лікарні?

- Ти пообіцяв мамі вийти звідти, невже не стримаєш обіцянки?

Хлопчик уже відкриває дверцята машини, як раптом допитливим голосочком запитує:

- Я Макс, а тебе як звати?

- Харон.

Водій востаннє проходиться поглядом по вогненній шевелюрі свого маленького «клієнта» і, весело усміхнувшись, їде далі.

- Правильно, рано тобі ще…

Коментарі  

yana_madynyak
+1 #6 yana_madynyak 31.01.2020, 22:01
Цитую Oborina:
Яніно! Це я.Проректор і академік цієї академії. Ми уже переписувались. Ось прочитала твою прозу. Ти написала такою дорослою (як для тебе) мовою. Звідки черпаєш стільки метафор? Поділись Останній епізод заставив мене випустити навіть сльози. Шкода хлопчика. А може б ти ці епізоди взяла під один дах? Під цікавим заголовком? Але це твоє право. Там на початку перевірку зроби по синтаксису. Попались мені помилки. Хай щастить!

Безмежно вдячна за Ваш коментар. Як би дивно не звучало, але кожне моє порівняння я знаходжу навколо мене, навіть звичайний шар пилу в поєднанні з декількома гострими епітетами можуть створити щось надзвичайне.
Oborina
+3 #5 Oborina 31.01.2020, 21:47
Яніно! Це я.Проректор і академік цієї академії. Ми уже переписувались. Ось прочитала твою прозу. Ти написала такою дорослою (як для тебе) мовою. Звідки черпаєш стільки метафор? Поділись Останній епізод заставив мене випустити навіть сльози. Шкода хлопчика. А може б ти ці епізоди взяла під один дах? Під цікавим заголовком? Але це твоє право. Там на початку перевірку зроби по синтаксису. Попались мені помилки. Хай щастить!
yana_madynyak
+2 #4 yana_madynyak 27.01.2020, 10:09
Цитую admin-malig:
Цікаво і добре, що цим твором розпочався конкурс прози ім. ВОЛОДИМИРА КОВАЛИКА!
ВІТАЮ!

Дякую, приємно вражена таким хорошим стартом
yana_madynyak
+2 #3 yana_madynyak 27.01.2020, 10:09
Цитую Tatsynets:
Яніно,читаю твої роботи з великим захопленням

Дякую, мені дійсно дуже приємно бачити, що мої роботи приносять задоволення і радість від їх читання
Tatsynets
+2 #2 Tatsynets 22.01.2020, 11:22
Яніно,читаю твої роботи з великим захопленням
admin-malig
+3 #1 admin-malig 19.01.2020, 15:59
Цікаво і добре, що цим твором розпочався конкурс прози ім. ВОЛОДИМИРА КОВАЛИКА!
ВІТАЮ!

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

 

Коментарі

  • Загадка

    РекторМАЛіЖ РекторМАЛіЖ 19 вересня 2021
    Мені з кожною загадкою стає цікавіше.
     
  • Загадка

    Dmytro-Zubko Dmytro-Zubko 16 вересня 2021
    Тəşəkkürlər;)
     
  • Загадка

    Dmytro-Zubko Dmytro-Zubko 16 вересня 2021
    Дякую;)
     
  • Загадка

    Dmytro-Zubko Dmytro-Zubko 16 вересня 2021
    Дякую;)
     
  • Загадка

    seyyub1967 seyyub1967 16 вересня 2021
    Maarqlı 4 misra. Təbriklər !
     
  • Загадка

    markrk21 markrk21 16 вересня 2021
    Молодець!
     
  • Загадка

    admin-malig admin-malig 16 вересня 2021
    Щойно опублікував нову загадку юного ...
     
  • Сільські реалії

    yana_madynyak yana_madynyak 15 вересня 2021
    Надзвичайно вдячна за такі теплі слова та ...
     
  • Загадка

    markrk21 markrk21 14 вересня 2021
    Думайте! Міркуйте! Відгадуйте! Автор ...
     
  • Загадка

    РекторМАЛіЖ РекторМАЛіЖ 14 вересня 2021
    Вітаю мого юного колегу ! Щойно опублікував ...