Бібліотека дитячих творів
1 1 1 1 1 (1 голос)

Було чи не було, так воно чи ні, але з давна люди переповідали всілякі легенди та історії про свої рідні села та міста де народились і живуть. Так із уст в уста, батьки - дітям, а ті своїм дітям аж до наших часів, збереглася легенда про наше село Яблунівка, що на Хустщині.

Колись, ще на початку VI ст., в часи Великого переселення народів, через Закарпаття проходили  авари - це кочові племена з Азії. Люди  - велетні, так називали їх у народі. Вони  оселилися в землях на кордоні з Румунією.

Зелені пагорби, що посеред лісів та біля річки Тиса, полонили око старшого вожака племені аварів на ім'я  Вар. Цей народ був дуже працьовитий і войовничий. Племя швидко стало пристосовуватися до нової місцини. Велику увагу вожака племені  привернула гора Варгедь, у підніжжя якої вони стали жити.Там Вар і вирішив побудувати собі хижину. Дружина вожака Агна , дуже полюбляла яблука, тому авари довколишні пагорби почали засаджувати яблуневими саджанцями.

Вар був гордою, жадібною та злостивою людиною. Можливо б ці аварські племена жили б і до наших часів,на наших українських землях., але стався прикрий випадок, який змусив авар назавжди покинути землі Яблунівського краю.

Одного дня, так переповідається в легенді , Вар кинув виклик самому Богові . В ту мить вдарила блискавка і грім,  ненависний вожак племені загинув. Самі кочівники швидко зібралися і всім племенем подалися до Румунії. Та легенда ,яка сталася з ними переказувалася з покоління в покоління усім довколишнім народам.

Минуло не одне сторіччя, коли знову стали заселятися землі поблизу річки Тиса та румунських гір.

Прийшли до влади угорські королі.

Від злих авар не лишилося і сліду. На горі, де колись жив Вар  побудували сторожову вежу. З гори подавалися сигнальні вогні до інших володінь про допомогу або небезпеку. До вежі була одна кінна дорога. Вежа охоронялася сторожовими.

У 17ст. було прийнято назвати невеличке поселення – Фенеш, на честь угорського короля Фенеш - так звали короля, який викупив землі теперішньої Яблунівки. Це був чесний, добрий та мудрий король, який запамятався усім прийдешнім поколінням .

В часи його панування  було названо гору на якій було розташоване володіння самого короля - Варгедь, що в перекладі з угорської означало - замкова гора.

Мінялися королі та мінялася влада, народжувалися легенди та переповідалися іншим, але залишилася незмінною земля на якій ми зараз і живемо. Може легенда про злого вожака племені авар  і забута, та яблуневі сади квітують і досі білим цвітом та запахом з весни, запашними червоними яблуками восени приваблюють довколишніх жителів села.

Не дивлячись на легенди та історії, жителі  теперішнього села Яблунівка дуже люблять Бога і ставляться з повагою до життя, та з повагою один до одного.

Коментарі  

Maksimka
0 #3 Maksimka 28.06.2022, 09:52
Щиро дякую за відгуки!
yana_madynyak
+3 #2 yana_madynyak 27.06.2022, 00:24
Дуже цікаво!
shturman-inter
+2 #1 shturman-inter 23.06.2022, 20:30
Цікава легенда почута і записана Лесею Максим.
Вітаю з дослідженням села Яблунівка у якому мешкає юна колега.

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

 

Коментарі