Бібліотека дитячих творів
1 1 1 1 1 (4 голосів)

 Серед лісу була галявина. Там лісник побудував  хату, а біля неї посадив горіх.

 Минуло трохи часу, горішок виріс і став плодоносити. Тішиться не на тішиться  лісник з дерева, тінь йому біля лавки, ще й горішки є.

 Якось прокинувшись рано в ранці, він почув дивний шурхіт за вікном на дереві. Глянув, а на гіллі в листі білочка сидить і горішки гризе.

 - От маленька - руда спритниця, бач як високо залізла, аж на  самісінький верх.

  Так було майже щоранку в ту осінь. Чоловік лише прокидався, а білочка вже встигла поснідати і в лапки набрати горішків.

  Минали роки, старий лісник ще постарішав, а горіх розрісся та так, що хати з під нього майже не видко було.

 Прокидаючись осіннього ранку, старенький, за вікном, як і завжди у гущаві дерева, міг побачити білочку та вже не одну. Руденькі часто навідувалися до горішка, щоб поласувати плодами.

 Щоб горіх не сумував, дід - лісник засадив усю галявину молодими саджанцями: грушками, яблуньками навіть вишеньками.

 Скоро серед лісу на галявині зросте великий фруктовий сад. 

Коментарі  

Ісаєвич
+4 #1 Ісаєвич 07.08.2022, 11:26
Ця тема мені добре знайома. Тільки різниться тим, що у мене окрім волоського горіха ростуть ще й ліскові горіх та фундук. Мене радують ігри білочок, зараз їх четверо. Та інша в нас з ними гра, яка залежить від чуття стиглості плоду. Бо хто це швидше зрозумів, той і забезпечився на зиму. В цьому році я програв... Але не засмутився, бо знайшов запаси, про які забув, ще з минулого року.Тому з Лесиним дідусем ми не засмучуємося. Дай нам Боже гратися в наші ігри ще і ще...
Дякю, Лесю, за приємні спогади.

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

Коментарі