Бібліотека дитячих творів
1 1 1 1 1 (2 голосів)

Холодними зимовими вечорами охочі поспілкуватися  збиралися в одній затишній місцині за невеличким круглим столиком. Хоч не пишно, та затишно ми проводили час. Запрошували всіх, але на те в кожного були свої мотиви… Іноді цим «люб’язним» приятелям просто потрібен був хтось, над ким вони могли б поглумитися. Утім, ніщо не заважало їм  чинити так один з одним. У кращі часи компанія така: начебто всі разом, але кожен сам за себе. І тільки коли приходила біда, наставала й повна злагода серед нас.

Одного разу, утомившись від цієї показної дружелюбності, я мовчки встала з-за столу й покинула настільки неприйнятну для мене компанію. 

Вийшовши на вулицю, замилувалася невимовно гарним пейзажем. Вечір був тихим. Зірки сяяли недосяжними світлими цятками в істинно темному небі. Місяць плив небом і був надзвичайно гарним. Дорога ніжилася в бляклому світлі ліхтарів. Навколо ні душі… 

Куди піти, щоб там залишитися? Весь світ такий прекрасний і безмежний, та як же мало в ньому місця для щирих людей! На жаль, він не спроможний умістити в собі всю красу їхніх душ.

Добре, коли маєш змогу просто поміркувати над сенсом буття. Ще краще, коли внаслідок цих довгих міркувань (адже такі не бувають швидкоплинними) знаходиш відповіді на питання, які хвилюють, принаймні на даний момент. А якщо ні? Тоді регулярно повертатимешся до цих думок, доки не дійдеш якогось висновку, вартого уваги та часу.

Ось і я… Уже далеко не вперше намагаюся знайти причину лицемірства, але в кожного вони свої: одні не хочуть виділятися, інші ж намагаються видати себе за тих, ким не є насправді, а ще хтось просто таким способом самостверджуються в суспільстві.

Mій зосереджений потік думок перервав юнак, який неочікувано підійшов ззаду, член тієї шумної компанії. «Якось напружено з ними, – сказав. – З тобою навіть у мовчанні легше». Він не вмів говорити занадто красномовно, проте чітко, коротко та зрозуміло. Можливо, не все вдалося виразити словами, але я зрозуміла: дві споріднені душі знайшли одна одну. 

Ми пішли. Разом. Невідь-куди. А в обличчя летів лапатий сніг…

Коментарі  

Lizarafaelka
+3 #3 Lizarafaelka 22.04.2022, 11:26
Як добре, що є можливість дозволити собі бути поза неприємними компаніями. І знаходити своїх!
Ісаєвич
+2 #2 Ісаєвич 21.04.2022, 20:47
Згідний з оцінкою shturman-inter.
Молодець!
shturman-inter
+2 #1 shturman-inter 18.04.2022, 13:40
Без жодного вагання поставив п'ять зірочок, твір цього заслуговує!

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

 

Коментарі