Бібліотека дитячих творів
1 1 1 1 1 (7 голосів)

Для багатьох з нас основними символами спекотного абрикосового літа являються, безперечно, тепло розжареного сонця, м'який килим свіжої малахітової трави, милозвучні трелі барвистих пташок, розморені спекою сп'янілі комахи, зоряні ночі й ранні пурпурні світанки, різноманіття солодких фруктів, іскристе щастя... Для більшості дітлахів літо – це ще й прекрасна пора ігр та пустощів, купання в прохолодних річках, катання на велосипедах з друзями, морозива; тоді як для абітурієнтів літо символізує завершальну крапку у їхній безтурботній книзі дитинства й чистий абзац дорослішання. Проте є й ті для яких літо – період довгої і наполегливої фізичної праці, якій ні палючі промені безжалісного сонця, ні присутність усіх описаних в ентомологічному підручнику тварин, ні інші зовнішні фактори не завадять, адже українське село здатне загартувати дух і тіло любого, до того ж за екстримально короткі терміни.

Усе починається одного прекрасного червневого дня, коли дощові хмари, геть виснажені від постійних нарікань місцевого населення про те, що «ллє як з відра, якби подуріло», змінюють курс їхньої монотонної міграції і тікають кудись за гори. Особливо уважні мешканці, звісно ж, знають наперед про прихід хорошої погоди завдяки перевіреній роками схемі під назвою «суглоби й коліна діда Миколи» (які ще ні разу не збрехали, через це й завоювали непохитний авторитет у односельчан). Потім починається моя найулюбленіша частина – сусідські перегони «хто швидше покосить». Косіння, до вашого відома, не така вже й легка справа, особливо якщо виконана вручну, адже треба спочатку підготувати косу, потім познаходити у стодолі минулорічні граблі та інше знаряддя для загрібання трави (обов'язковою частиною являється й нарікання про те, що все поламане), під кінець морально підготувати себе і близьких й нарешті починати так звані Сінокоси.

Як я вже казала, лідер у скошенні трави відразу ж завойовує звання найпрацьовитішого ґазди в окрузі й заразом нелюбов сусідів. Проте вправне орудування косою ще не забезпечує вінець першості, адже далі потрібно ту траву файно висушити й зібрати у «ладні вішаники». На словах, здавалося б, нічого важкого, проте на ділі сінокоси тривають цілий місяць, а інколи й ціле літо. З приємних бонусів такої екстримальної розваги можна назвати хіба що безкоштовний «квиток» у цілодобовий солярій та фітнес-центр з фінальним результатом швидкого схудення та чудової засмаги.

Ну а якщо серйозно, то я обожнюю проводити свої літні канікули у рідному селі. Адже окрім важкої роботи, мене там чекають рідні, чудовий клімат з чистим гірським повітрям, бабусині смаколики і теплі вечори повні душевних розмов на присінку.

Коментарі  

taras2504
+2 #4 taras2504 17.01.2022, 13:46
Люблю село і сільську працю!
Tatsynets
+2 #3 Tatsynets 14.01.2022, 09:22
Дуже гарна робота!
yana_madynyak
+6 #2 yana_madynyak 14.09.2021, 21:36
Цитую Ісаєвич:
Чудове оповідання "СІЛЬСЬКІ РЕАЛІЇ" дає повну картину життя-буття селян. Воно написано цікавою, добірною українською мовою. Перший абзац здається поезією в прозі. Тут багато означень, метафор тощо.Завершується твір тим, що окрім важкої праці на селі є багато цікавого, приємного, що притягує повертатися ще і ще раз. "...Адже окрім важкої роботи, мене там чекають рідні, чудовий клімат з чистим гірським повітрям, бабусині смаколики і теплі вечори повні душевних розмов на присінку." - пише із піднесенням та захопленням авторка твору Мадиняк Яніна.
Її теплі душевні почуття до малої батьківщини зрозумілі, адже вона перебуває в Римі, в Італії, здається, на навчанні.
Творчих Вам успіхів, натхнення та всіляких гараздів, україночко...

Надзвичайно вдячна за такі теплі слова та високу похвалу! Мені надзвичайно важлива Ваша думка та завжди конструктивна критика!
Ісаєвич
+6 #1 Ісаєвич 02.09.2021, 01:21
Чудове оповідання "СІЛЬСЬКІ РЕАЛІЇ" дає повну картину життя-буття селян. Воно написано цікавою, добірною українською мовою. Перший абзац здається поезією в прозі. Тут багато означень, метафор тощо.Завершуєть ся твір тим, що окрім важкої праці на селі є багато цікавого, приємного, що притягує повертатися ще і ще раз. "...Адже окрім важкої роботи, мене там чекають рідні, чудовий клімат з чистим гірським повітрям, бабусині смаколики і теплі вечори повні душевних розмов на присінку." - пише із піднесенням та захопленням авторка твору Мадиняк Яніна.
Її теплі душевні почуття до малої батьківщини зрозумілі, адже вона перебуває в Римі, в Італії, здається, на навчанні.
Творчих Вам успіхів, натхнення та всіляких гараздів, україночко...

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

Коментарі