Все цокають і цокають, відраховуючи час, незліченну кількість разів, задають ритму і без того невблаганно швидкому часу, що підганяє щосекунди: «Дій, не стій на місці!», аби життя наше було стрімким, проте наповненим тими моментами, якими варто дорожити, щоби ми могли не просто існувати в просторі – насправді відчувати, як життєдайна енергія тече в крові, змішується з повітрям у легенях, заводить механізм серця лише від єдиного звуку руху стрілки, що змінила своє положення, змінивши в цю мить і нас, дала відчути – час і є життям.
-
МАЛіЖ
-
Читально-мистецький зал
-
Бібліотека
-
Проза
- Годин(ни)ки
Коментарі
-
У гостях у вовка
01 березня 2021
Тут, бачу, серйозне питання стоїть. Почну ... -
Друзі
28 лютого 2021
Щоб мати доброго друга, потрібно самому ним ... -
У гостях у вовка
28 лютого 2021
Казочку прочитав,міркую , що вона заслуговує ... -
Про Лесю Українку
27 лютого 2021
Уже факт звернення віршованим словом ... -
Бог – всередині!
23 лютого 2021
Дякую ... -
Друзі
23 лютого 2021
Вельми вдячний, коменаторові-ог лядачу ... -
Друзі
22 лютого 2021
Тетяна Казимирова у віршованій формі ... -
Цукрові валентинки
20 лютого 2021
Через постійну зайнятість у школі, на ... -
Цукрові валентинки
20 лютого 2021
Надзвичайно вдячна за таку високу оцінку ... -
Бог – всередині!
20 лютого 2021
Дякую за змістовне і прийнятне пояснення ...
