Все цокають і цокають, відраховуючи час, незліченну кількість разів, задають ритму і без того невблаганно швидкому часу, що підганяє щосекунди: «Дій, не стій на місці!», аби життя наше було стрімким, проте наповненим тими моментами, якими варто дорожити, щоби ми могли не просто існувати в просторі – насправді відчувати, як життєдайна енергія тече в крові, змішується з повітрям у легенях, заводить механізм серця лише від єдиного звуку руху стрілки, що змінила своє положення, змінивши в цю мить і нас, дала відчути – час і є життям.
Коментарі
-
Шкідники
21 травня 2023
Ще одне SOS(!) у скарбницю жалоб на людину ... -
Шкідники
18 травня 2023
Щойно розташував замальовку на екологічну ... -
Несвідоме створення своєї утопії, або Казка для мізерних дорослих
09 травня 2023
Дякую! -
Несвідоме створення своєї утопії, або Казка для мізерних дорослих
09 травня 2023
У Катерини уже добре розвинута фантазія. -
Мама...
09 травня 2023
Після прочитання у мене кілька висновків ... -
Несвідоме створення своєї утопії, або Казка для мізерних дорослих
03 травня 2023
Дякую, прислухаюся до поради, і подам на ... -
Несвідоме створення своєї утопії, або Казка для мізерних дорослих
03 травня 2023
təşəkkür edirəm :-) -
Несвідоме створення своєї утопії, або Казка для мізерних дорослих
01 травня 2023
Super -
Несвідоме створення своєї утопії, або Казка для мізерних дорослих
01 травня 2023
На одному подиху прочитав чудову замальовку ... -
Мама...
26 квітня 2023
Думаю,що цей вірш впаде в око багатьом ...