Бібліотека дитячих творів

Проза

Годин(ни)ки

Перегляди: 349
1 1 1 1 1 (1 голос)

Все цокають і цокають, відраховуючи час, незліченну кількість разів, задають ритму і без того невблаганно швидкому часу, що підганяє щосекунди: «Дій, не стій на місці!», аби життя наше було стрімким, проте наповненим тими моментами, якими варто дорожити, щоби ми могли не просто існувати в просторі – насправді відчувати, як життєдайна енергія тече в крові, змішується з повітрям у легенях, заводить механізм серця лише від єдиного звуку руху стрілки, що змінила своє положення, змінивши в цю мить і нас, дала відчути – час і є життям.

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

Коментарі

▲
Догори!
© В.Ф. Тарчинець,
© М.В. Тарчинець,
© «МАЛiЖ», 2010–2026
Передрук тільки із дозволу авторів проекту.
Всі права захищені.