Все цокають і цокають, відраховуючи час, незліченну кількість разів, задають ритму і без того невблаганно швидкому часу, що підганяє щосекунди: «Дій, не стій на місці!», аби життя наше було стрімким, проте наповненим тими моментами, якими варто дорожити, щоби ми могли не просто існувати в просторі – насправді відчувати, як життєдайна енергія тече в крові, змішується з повітрям у легенях, заводить механізм серця лише від єдиного звуку руху стрілки, що змінила своє положення, змінивши в цю мить і нас, дала відчути – час і є життям.
-
МАЛіЖ
-
Читально-мистецький зал
-
Бібліотека
-
Проза
- Годин(ни)ки
Коментарі
-
Мені так хочеться
11 вересня 2026
Марійко, вітаю тебе з творчим поетичним доробком ... -
Вітає природа
11 вересня 2026
Красиво вітає природа! Особливо сподобався ... -
Вибір
11 вересня 2026
Так, кожен з нас має щиро ставити собі ... -
Рідна земля
11 вересня 2026
Бо Україно вічно жити буде! У цьому і ... -
Душа
11 вересня 2026
Мені дуже сподобався цей вірш. Натхнення ... -
Щасливий день
11 вересня 2026
Побільше щасливих днів у житті! -
Радість
11 вересня 2026
Запамʼятаю і собі секрет сіяння портрету! -
Мамі
11 вересня 2026
Любов до матері — неймовірне джерело ... -
Карпати
11 вересня 2026
Затишно ! -
Мені так хочеться
11 вересня 2026
Хочеться попросити тебе, Маріє, аби ти ...
