Як можна вранці не усміхатися новонародженому дню та не радіти життю? Варто ледь заплющити очі та потонути в обіймах небесної блакиті, зазирнути в таємничість морської глибини… Лише на мить.
На жаль, у сучасному світі жити страшно… Цигарки заводів заковують місто в отруйні обійми диму. Відходи фабрик убивають довкілля. Утративши здоровий глузд, люди знущаються з лісів, байдуже ігнорують стогони пораненої Землі. Задля розваги вбиваючи тварин, вони сповільнюють серцебиття природи…
Та спробуй хоч раз роздивитися світ під іншим кутом. Зупинися на хвилинку, куди б тебе не кликав невблаганний час, пірни в молоко ранкового серпанку і озирнися довкола: крізь призму туманної завіси видніються таємничі міражі невідомості… Скупайся в поцілунках золотого проміння, вдихни аромат літнього дощу… Поглянь, як він красиво з тобою попрощався. Розмальована веселковою палітрою щастя небесна блакить непомітно лікує душу… Якщо раптом на кінчику твого носа присяде відважне створіння – не проганяй його. Це маленький метелик з величезним комашиним азартом грається з життям у небезпечні ігри… Не покаліч його – і він безтурботно пурхне в невідомість неба, несучи на тендітних кришталевих крильцях твої ще не здійснені мрії…
Звичайно, наш світ не ідеальний. Але він змінюється в залежності від того, з якого ракурсу на нього дивитися. Тому ми самі обираємо, у якому світі жити. Тут усе, як у калейдоскопі: достатньо одного повороту, щоб картинка кардинально змінилася…
Коментарі