Бібліотека дитячих творів
1 1 1 1 1 (7 голосів)

В бюро №14 сьогодні було як ніколи гамірно. Повсюди літали кольорі стрічки з ніжного алізаринового шовку та блискуче конфеті. У великих олов'яних казанах тоненькими кружельцями вилася солодкава пара з полуничної карамелі, а на сусідньому столику достигали рясні кущі малинового печива. У великих холодильниках стояли високі букети червонощоких півоній і ніжних, кремових троянд. В кутку пришивали глянцеві ґудзики та прикрашали бархатними жилетками плюшевих ведмедиків. Тут і там літали занепокоєні купідони, слідкуючи за порядком. Але найзаклопотанішим все ж був відділ, де виготовляли валентинки. Величезні рулони блискучого паперу і різнобарвні акварельні пензлики, глітерований картон і яскраві наклейки хаотично літали по всій кімнаті, навіть не думаючи зупинитися. Проте в усій цій солодкавій плутанині був і той, хто байдуже відносився до даних приготувань.

В напівтемній кімнаті, наповненій густим сріблястим димом, непорушною статуєю сидів зажурений Амур. Кожного року, напередодні Свята всіх закоханих, юний Бог ставав як ніколи сумним. Його прекрасні очі, завжди закриті атласною пов'язкою, у відчаї шукали ту чисту душу, не підкорену корисними бажаннями, яка б могла зняти це своєрідне «прокляття», проте поки що безрезультатно... Тим часом, момент його прокрастинації був перерваний занепокоєним купідончиком, який мов той весняний вітер, прутко ввірвався в кімнату Амура й злегка тремтячим голоском промовив:

– Біда, Хранителю. Біда!

– Ну що вже знову трапилося? – не повертаючи голови, сказав Амур. – Якщо ви знову перекинули казан з шоколадом чи зліпили клеєм пальці на руках, або ж влаштували бій фісташковим зефіром, то я за себе не ручаюся!

– Ні, ні, ну як можна, – вдаючи праведного слугу, сказав рум'яний купідон. А потім додав стишено, – це ми ще позавчора прибрали.

– Ну і чому ти тоді потурував мене?! – уже починав злитися Амур, зараз повернувши світлу голову кремових кучерів до враз побліднівшого слуги.

– Як би це так сказати... ммм... Ми, здається, коли переносили ваш лук зі стрілами, ненароком... навіть не знаю як це вийшло! впустили його вниз і... зараз він цей... у... у когось із смертних, – скоромовкою вимовив останні слова переляканий до смерті купідон.

Враз стало тихо, хоч маком сій! Бідний слуга уже було подумав, що його не почули, як раптом сивий туман розсіявся і в один миг ока розлючений, повний нестримного бажання спалити живцем нещасного купідона, Амур піднявся зі свого ложа і семимильним кроками хутко вийшов з кімнати, не сказавши ні слова. Тільки його золоті крила блиснули під яскравим світлом залитого сонцем коридора. Злий Бог кохання направився на Землю в пошуках свого лука зі стрілами.

 

Великі пластівці снігу незграбно вкривали простужену від тривалого холоду землю. Гірські вершини виблискували молочними фарбами, попри спробу вічно зелених хвой змагатися із кучерявою хуртовиною. Широка сніжна шаль обнімала дахи високих хатин, з чиїх коминів зараз виходили хмари асфальтового диму... Здавалося, природа поринула в глибокий безпробудний сон, заколисана мелодійними піснями льодових фей.

Незважаючи на пекучий мороз, що болісно щипав за щоки і ніс, маленька Роксана змогла вийти надвір. Дрібними кроками в тепло закутаних черевичках, дівчинка прямувала на пагорб біля хатини, де зараз в холодних оковах снігу виблискувала якась незрозуміла річ. Обійшовши палаючий червоним кущ горобини, де сидів пухкенький настовбурчений снігур, Роксі уважно наблизилася до джерела сліпучого світла і, простягнувши маленькі ручки, підняла не що інше як лук Амура...

 

Невидимий для прозорливого ока смертних, Амур бистрим вітром пролітав над гострими дахами мовчазних засніжених хатин. Пильно «вдивляючись» в крейдяну панораму монотонних гір, розлючений бог роздумував про те, що сьогодні, в День всіх закоханих, він знову, уже вкотре, повстане перед безликим образом єхидної Мойри, благаючи її зняти прокляття; і знову, уже вкотре, він готувався почути холодне «Ні». Аж раптом внутрішнім відчутям Амур зачепився за такий знайомий йому блискіт. Виходячи в стрімке піке, він безшумно приземлився на відстані 10 метрів від пагорба і зараз уважно спостерігав за дівчинкою, що крутила в руках його лук. Роксі, наче відчувши присутність Амура, повернула свою маленьку голівку в його напрямку і підняла на нього проникливий погляд своїх волошкових очей.

– Він твій, правда?

Вражений тим, що дівчинка здатна бачити його, Амур лише повільно похитав головою.

– Тримай, я впевнена ти сумував за такою гарною річчю, – тихо промовила Роксі, маленькими кроками приближаючись до Амура.

Віддавши все ще враженому богу його золотий лук і стріли, дівчинка піднялася навшпиньках і зняла сапфірову смужку атласу з його очей.

– Так ти виглядаєш ще красивішим...

Коментарі  

yana_madynyak
+1 #9 yana_madynyak 23.03.2021, 16:27
Цитую natakopcha:
Дуже красива робота, одразу зрозуміло, що автор писав її з усією душею й дуже старався.

Дуже дякую!
natakopcha
+2 #8 natakopcha 03.03.2021, 14:50
Дуже красива робота, одразу зрозуміло, що автор писав її з усією душею й дуже старався.
yana_madynyak
+3 #7 yana_madynyak 20.02.2021, 16:19
Цитую Ісаєвич:
Мій пост невидимий, несприйнятний? Чому без уваги?!

Через постійну зайнятість у школі, на жаль, доводиться менше часу приділяти МАЛІЖу, тому не завжди встигаю відповідати на коментарі в той же ж момент, коли їх пишуть. Постараюся виправити це непорозуміння в майбутньому! І ще раз дякую за Ваш чудовий коментар!
yana_madynyak
+3 #6 yana_madynyak 20.02.2021, 16:16
Цитую Ісаєвич:
Я вражений цим чудовим твором, його, прекрасно продуманою, сюжетною лінією. У майстерно збудованій композиції проявляється творчий письменницький талант авторки Мадиняк Яніни. Як, від наче буденного приготування до Дня святого Валентина, Дня закоханих, авторці вдається незамітно завести читача у світ чудової, багатої подіями, казки. Твір гарно закінчується сценою, коли САМ АМУР ПОТРАПИВ У СВОЇ Ж ТЕНЕТА. РЕСПЕКТ ТАЛАНОВИТІЙ ПИСЬМЕННИЦІ ЯНІНІ МАДИНЯК.

Надзвичайно вдячна за таку високу оцінку і похвалу. Мені дуже приємно!!!
Ісаєвич
+3 #5 Ісаєвич 16.02.2021, 11:14
Я вражений цим чудовим твором, його, прекрасно продуманою, сюжетною лінією. У майстерно збудованій композиції проявляється творчий письменницький талант авторки Мадиняк Яніни. Як, від наче буденного приготування до Дня святого Валентина, Дня закоханих, авторці вдається незамітно завести читача у світ чудової, багатої подіями, казки. Твір гарно закінчується сценою, коли САМ АМУР ПОТРАПИВ У СВОЇ Ж ТЕНЕТА. РЕСПЕКТ ТАЛАНОВИТІЙ ПИСЬМЕННИЦІ ЯНІНІ МАДИНЯК.
yana_madynyak
+2 #4 yana_madynyak 15.02.2021, 22:15
Цитую РекторМАЛіЖ:
Щойно розташував твір на актуальність дня,цікаво написано, раджу прочитати. Єдине прохання до авторів у своїх творах не виставляти перед реченнями символів- їх доводиться прибирати вручну.

Дуже вдячна за Вашу допомогу, Василю Федоровичу. Прийму це до уваги!
yana_madynyak
+2 #3 yana_madynyak 15.02.2021, 22:14
Цитую markrk21:
Справді, змістовно!

Спасибі!
markrk21
+5 #2 markrk21 15.02.2021, 17:03
Справді, змістовно!
РекторМАЛіЖ
+5 #1 РекторМАЛіЖ 14.02.2021, 19:00
Щойно розташував твір на актуальність дня,цікаво написано, раджу прочитати. Єдине прохання до авторів у своїх творах не виставляти перед реченнями символів- їх доводиться прибирати вручну.

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

 

Коментарі