Бібліотека дитячих творів
1 1 1 1 1 (11 голосів)

Витинаю ножицями душу. Завдяки тобі вона вже давно паперова, тож хоч із візерунками буде… Ці пустоти розчинили мої нервові суцвіття, та, знаєш, тепер зручніше палати: ці дірки ближчі до серця, а там же й досі нуртує вогнежар…

Колись ми були однієї стихії, пам'ятаєш? Скільки ж вдавалося запалити осель і як же багато закоханих із кришталево чистими очима залишилося після нас. Але в якийсь момент твій грецький вогонь став передувати руйнаціям – і я потрапила в нього… Здавалося, іще можна запалити міжгалактичне кадило надії, але натомість ти остаточно обвуглив крихкі мрії…

Цей нестерпний біль навчилася виливати в мистецтво. Ти ж знаєш, мені краще створювати прекрасне, аніж остаточно зітліти у твоїх долонях. Навіть якщо доводиться вирізати з паперу обіцянки, зізнання й компліменти, які були фундаментальною опорою. Твоя зрада зробила із мене витинанку… Погодься, так іще краще.

Огненні, юні й нестримні! Невже колись так казали про нас? Казали… Я ж бо тепер – маяк Долі, ти – загублений Перун…

Колись ми були однієї стихії… Пам'ятаєш?

Коментарі  

Victorinkaaa
0 #6 Victorinkaaa 25.06.2021, 14:08
Чудовий твір і так влучно підібрані слова. Вони передають весь спектр емоцій автора.
Tanysha10568911
+1 #5 Tanysha10568911 07.02.2021, 21:18
Тут закладена, якась історія кохання,скоріш за все сумна, як на мене щільно забітована художніми прикрасами. Тут надто багато загадок... Мені хоча б зі своїми розібратися ! Написано гарно.
balagura-t
+1 #4 balagura-t 17.12.2020, 20:22
Маяком Долі бути дуже відповідально!
markrk21
+3 #3 markrk21 14.12.2020, 18:37
Невеличкий текст, а скільки емлцій!
Ісаєвич
+3 #2 Ісаєвич 14.12.2020, 15:47
Пезію в прозі в українській літературі започаткували, здається, В. Стефаник та Марко Черемшина. В.Стефаник свої поезії в прозі написав у 1896 і 1897 роках. Сам він називав їх "дрібними нарисами", "малими образками" чи "образочками".
Ліричний герой твору, як для мене, ДУША-ВИТИНАНКА чи МАЯК ДОЛІ. З самого початку читач поринає у світ авторки. Тут дуже гаряче від чистих почуттів, зради, від долі огненних, нестримних двох юних сердець. Тут неможливо нікому залишитися байдужим, окрім, хіба що, Перуна. З нетерпінням чекаю, дуже надіюся, на щасливе продовження.
Твір залуговує найвищої оцінки!!!
shturman-inter
+3 #1 shturman-inter 14.12.2020, 12:39
Образок розташовано - оцінка найвища -5-ть зірочок. Поздоровляю!
Що буде далі? Прочитаємо!

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

 

Коментарі