Кожне слово вдаряло мікроімпульсом і розносило вщент будь-які захисні механізми. Гра шпильок набирала обертів, а рівень напруги перевищував 220 вольт. Наша боротьба точилася на межі кохання й ненависті, розуму й серця. Стерпіти це було неможливо: негативу було вдосталь! Хоч часом і палали від гніву, ми продовжували боротися за власну честь!
Тільки вперед!
Наші слова конденсувалися з повітря: кожної хвилини каміння пробивало вразливі нитки порозуміння. Самоконтроль давно втрачено. Ця симфонія сягала мі третьої октави й стримуватися більше не вдавалося. У хід пішли «давно забуті ситуації», колишні симпатії, слабкі нерви, криві погляди й образи. Це не крапка, а кома.
Коментарі
третьої октави" вашим редактором було вирізано фрагмент твору, тому в кожного буде можливість "додумати" розв'язку