Казка
Колись давним-давно жив на світі веселий кабанчик. Він кожен день ходив на дубову галявину за жолудями, а ще знаходив трохи камінчиків і брав їх з собою. До кабанчика часто заходили в гості різні лісові мешканці. І як вони розповідали - будинок кабанчика ззовні виглядав так само, а зсередини щодня ставав більшим.
Любі читачі, а чи здогадуєтеся ви чому оселя кабанчика ззовні виглядала постійно однаково, а зсередини щоразу збільшувалася? А саме тому, що кабанчик копав і облаштовував нові кімнати під землею, а ще невелика частина будинку була назовні під великим поваленим деревом.
Проте ніхто не знає як він робив. Кабанчик викопував все нові і нові кімнати під землею. Стелю він вимощував із тонких гілочок, а зверху намащував їх масною глиною.
Зовсім скоро кабанчик проклав до свого будиночку кам’яну доріжку і перетворив його на готель. Тут він постійно приймав гостей. І не на одну ніч, чи день, а на декілька тижнів. І кабанчик був дуже радий з того, що він уже не сам, а в нього постійно є багато гостів. Отож будьмо дружніми і щасливими.
Коментарі
А ще, якщо мене не підводить моя "чуйка", у Владислава явно виражені дідикові гени, що відповідають за творчі здібності людини.
Бажаю подальших творчих успіхів.
Від мене найвищий бал, який відповідає віку автора + цікава прикладна тема, що = 12 балам.