Легенда про примулу

: Автор: Яніна Мадиняк, 15 років - Рим, Італія; 03 січня 2020; Перегляди: 412

1 1 1 1 1 (14 голосів)

Давним-давно, коли на світі ще жили гігантські велети, а в магічному лісі водилися ціанові ельфи й розкішні німфи, лазурові русалки заселяли пінисті молочні води, під прихистком м'якого спорового моху збудувала собі хатку молода чаклунка. Краса її була така незрівнянна й фантастична, прегарна й розчудесна, наче зіткана з місячного сяйва, немов виліплена зі сліпучої слонової кістки, обрамлена вишуканими пелюстками троянд. Жила собі Аврикула у гармонії й любові, щовечора виходила на прогулянку сонними стежками срібного пралісу й забавлялась з пустотливими гномами, за сестер мала фей гострокрилих. Взимку – час, коли усе поринало у тягучу й звабну дрімоту, вона сиділа під надійним покровом затишку у теплі каміну й варила цілющі звари. Не виходила Аврикула і в холодні зимові дні гуляти, сумував ліс без неї, спав. Одного разу вночі, коли чаклунка, співаючи, вишивала черговий оберіг, побачив її у помережане від морозу вікно Галлянтус – Льодяний Принц – і був вражений її чарівною вродою. Горда Аврикула не відповіла взаємністю на його залицяння, і тоді ображений королевич пішов до своєї матері, щоб зарадила вона його горю. Зима послухалася любого синочка, такого норовливого й прекрасного, і перетворила непокірну Аврикулу на першу провісницю весни – первоцвіт, а Галлянтуса на підсніжник. З того часу першою цвіте примула, а підсніжник – ніби доганяє свою кохану.

Коментарі

+1 #4 yana_madynyak 27.01.2020, 08:14

Цитую Ігор Дах:

Цікава легенда і написана свіжою поетичною мовою!Дякую Яніно!

Дуже дякую за Ваш коментар

+1 #3 yana_madynyak 27.01.2020, 08:13

Цитую Oborina:

Янінко! Я теж пишу казки для дітей, видаю книжки гарні. Але мені приходилося дуже важко спочатку, бо не встигнеш подумати, а рука пише щось інше. Злилась, переробляла і знову писала. Казочка хороша, а мені б хотілося, щоб ти ще написала пару казок і я б тобі помогла їх відредагувати. Знаєш, добре було б, якби ту казочку продовжила. Я так жаліла, що вони перетворилися на рослини. Чуть не плакала. Ти молодчинка. Чекаю. Пиши щось ще.

Дуже вдячна за таку конструктивну критику, якої так бракує. Чомусь саме такий кінець подобався мені найбільше, але обов'язково напишу якусь красиву казку з щасливим кінцем

+4 #2 Ангеліна Оборіна 26.01.2020, 20:48

Янінко! Я теж пишу казки для дітей, видаю книжки гарні. Але мені приходилося дуже важко спочатку, бо не встигнеш подумати, а рука пише щось інше. Злилась, переробляла і знову писала. Казочка хороша, а мені б хотілося, щоб ти ще написала пару казок і я б тобі помогла їх відредагувати. Знаєш, добре було б, якби ту казочку продовжила. Я так жаліла, що вони перетворилися на рослини. Чуть не плакала. Ти молодчинка. Чекаю. Пиши щось ще.

+2 #1 Ігор Дах 05.01.2020, 19:37

Цікава легенда і написана свіжою поетичною мовою!Дякую Яніно!

Оновити список коментарів

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

Коментарі

Мені так хочеться
admin-malig 11 вересня 2026

Марійко, вітаю тебе з творчим поетичним доробком ...
Вітає природа
Lizarafaelka 11 вересня 2026

Красиво вітає природа! Особливо сподобався ...
Вибір
Lizarafaelka 11 вересня 2026

Так, кожен з нас має щиро ставити собі ...
Рідна земля
Lizarafaelka 11 вересня 2026

Бо Україно вічно жити буде! У цьому і ...
Душа
Lizarafaelka 11 вересня 2026

Мені дуже сподобався цей вірш. Натхнення ...
Щасливий день
Lizarafaelka 11 вересня 2026

Побільше щасливих днів у житті!
Радість
Lizarafaelka 11 вересня 2026

Запамʼятаю і собі секрет сіяння портрету!
Мамі
Lizarafaelka 11 вересня 2026

Любов до матері — неймовірне джерело ...
Карпати
Lizarafaelka 11 вересня 2026

Затишно !
Мені так хочеться
Lizarafaelka 11 вересня 2026

Хочеться попросити тебе, Маріє, аби ти ...

Зараз на сайті:

Казки