Бібліотека дитячих творів

Казки

Легенда про примулу

Перегляди: 381
1 1 1 1 1 (14 голосів)

Давним-давно, коли на світі ще жили гігантські велети, а в магічному лісі водилися ціанові ельфи й розкішні німфи, лазурові русалки заселяли пінисті молочні води, під прихистком м'якого спорового моху збудувала собі хатку молода чаклунка. Краса її була така незрівнянна й фантастична, прегарна й розчудесна, наче зіткана з місячного сяйва, немов виліплена зі сліпучої слонової кістки, обрамлена вишуканими пелюстками троянд. Жила собі Аврикула у гармонії й любові, щовечора виходила на прогулянку сонними стежками срібного пралісу й забавлялась з пустотливими гномами, за сестер мала фей гострокрилих. Взимку – час, коли усе поринало у тягучу й звабну дрімоту, вона сиділа під надійним покровом затишку у теплі каміну й варила цілющі звари. Не виходила Аврикула і в холодні зимові дні гуляти, сумував ліс без неї, спав. Одного разу вночі, коли чаклунка, співаючи, вишивала черговий оберіг, побачив її у помережане від морозу вікно Галлянтус – Льодяний Принц – і був вражений її чарівною вродою. Горда Аврикула не відповіла взаємністю на його залицяння, і тоді ображений королевич пішов до своєї матері, щоб зарадила вона його горю. Зима послухалася любого синочка, такого норовливого й прекрасного, і перетворила непокірну Аврикулу на першу провісницю весни – первоцвіт, а Галлянтуса на підсніжник. З того часу першою цвіте примула, а підсніжник – ніби доганяє свою кохану.

Коментарі  

yana_madynyak
+1 #4 yana_madynyak 27.01.2020, 08:14
Цитую Ігор Дах:
Цікава легенда і написана свіжою поетичною мовою!Дякую Яніно!

Дуже дякую за Ваш коментар
yana_madynyak
+1 #3 yana_madynyak 27.01.2020, 08:13
Цитую Oborina:
Янінко! Я теж пишу казки для дітей, видаю книжки гарні. Але мені приходилося дуже важко спочатку, бо не встигнеш подумати, а рука пише щось інше. Злилась, переробляла і знову писала. Казочка хороша, а мені б хотілося, щоб ти ще написала пару казок і я б тобі помогла їх відредагувати. Знаєш, добре було б, якби ту казочку продовжила. Я так жаліла, що вони перетворилися на рослини. Чуть не плакала. Ти молодчинка. Чекаю. Пиши щось ще.

Дуже вдячна за таку конструктивну критику, якої так бракує. Чомусь саме такий кінець подобався мені найбільше, але обов'язково напишу якусь красиву казку з щасливим кінцем
Ангеліна Оборіна
+4 #2 Ангеліна Оборіна 26.01.2020, 20:48
Янінко! Я теж пишу казки для дітей, видаю книжки гарні. Але мені приходилося дуже важко спочатку, бо не встигнеш подумати, а рука пише щось інше. Злилась, переробляла і знову писала. Казочка хороша, а мені б хотілося, щоб ти ще написала пару казок і я б тобі помогла їх відредагувати. Знаєш, добре було б, якби ту казочку продовжила. Я так жаліла, що вони перетворилися на рослини. Чуть не плакала. Ти молодчинка. Чекаю. Пиши щось ще.
Ігор Дах
+2 #1 Ігор Дах 05.01.2020, 19:37
Цікава легенда і написана свіжою поетичною мовою!Дякую Яніно!

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

Коментарі

▲
Догори!
© В.Ф. Тарчинець,
© М.В. Тарчинець,
© «МАЛiЖ», 2010–2026
Передрук тільки із дозволу авторів проекту.
Всі права захищені.