Колись у високому замку жила королева Мова. Вона дуже любила порядок. Мова не любила, коли слова в тексті повторювалися. І от якось…
Тривала звичайна середа. Королева, як завжди, була зайнята коригуванням текстів. Їх їй надсилали діти різного віку й національності, щоб вона допомогла їм виправити помилки. Мова з радістю виручала всіх-всіх, хто до неї звертався.
«Доки я живу, я буду допомагати всім, незалежно від статі і національності, адже я впевнена, мені б теж допомогли, якби я цього потребувала», – говорила вона. Не проходило й одного дня, щоб правителька нікому не допомогла.
Вона якраз повернулася з обідньої перерви. Настав час працювати. Розпечатавши перший конверт з описом домашньої тваринки, який написав на домашнє завдання учень четвертого класу Максим, королева ледь не зомліла. Там був жахливий, неграмотний, кривеньким почерком написаний текст:
«Мій кіт»
Мого кота ім'я Арнольд. Я дуже люблю свого кота, ібо мій кіт дуже пухнастий, самий милий, самий грайливий.
Мій кіт любить гратися зі мною. Я з моїм котом часто бігаємо наввипередки…»
Навіть не дочитуючи тексту, можна зрозуміти, як почувала себе королева. Вона негайно зібрала термінові збори в головній залі замку. Всі прийшли менш ніж за хвилину після оголошення.
– Дорогі колеги, сьогодні я отримала жахливого листа з твором-описом кота. Він був неграмотно написаний, тому я зібрала тут вас усіх, щоб вирішити цю проблему раз і назавжди, – сказала Мова і показала того текста. Усі очманіли, жахнулися, принцеса Кома навіть втратила свідомість. Коли її привели до тями, вся увага знову перейшла до того тексту.
– Ну, друзі, давайте з цим щось робити! – запропонував король Текст. Довго думали-гадали всі, що ж робити з цим твором. Аж через кілька годин до міністра Лексикології прийшла чудова ідея:
– А що, якщо всі слова, які повторюються, замінити займенниками і синонімами? Адже мої сини, Синоніми, Антоніми, Пароніми та Омоніми якраз зараз ведуть активну війну із Тавтологією. Та й їх тітка Морфологія дозволить своєму Займеннику долучитися, – сказав він.
– Чудова ідея! – сказала королева. – Давайте виправляти!
Усі допомагали королеві добирати потрібні слова, і ось що вийшло:
«Мій кіт»
Мого кота звати Арнольд. Я дуже люблю його, адже він дуже пухнастий, наймиліший, найграйливіший.
Мій Арнольдик любить гратися зі мною. Ми з ним часто бігаємо наввипередки…»
Всі залишилися задоволені результатом своєї роботи. Той лист відіслали назад, але уже відкоригований, з проханням звернути увагу на грамотність та словниковий запас.
Максим отримав послання і відразу ж почав перечитувати правильний текст.
Наприкінці дня перед сном виснажена Мова після молитви сказала:
– Ну й важкий видався день! Якби не мої колеги, то я б ще й дотепер не відредагувала текст! Я їм дуже вдячна!
Тож друзі, робіть усе правильно, щоб занадто сильно не напружувати королеву Мову, адже тексти не так уже й просто коригувати. І пам'ятайте: старанність приносить свої плоди, потрібно багато читати, щоб словниковий запас був, як статки у мільярдера, а ще, найголовніше, спільно з колективом можливо все!
Коментарі