8 липня – свято великомученика Прокопія.
За народним аграрним календарем українців, Прокіп розпочинав жнива, які селянин мав завершити до 15 серпня, свята Успіння Пресвятої Богородиці, Першої Пречистої. Ідеться про збір зерна з різних хлібних злаків – пшениці, жита,ячменю, вівса, які зжинали поетапно. «Кожен колос має свій голос» (пору дозрівання).
Початок жнив не відрізнявся якимись особливими обрядовими дійствами, окрім молитви та прохання до Всевишнього поблагословити працю. Зате гучно святкували завершення жнив, обжинки. Завжди дотримувалися принципу: «Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі».
У перший день кожен жнець мав нажати не менше 12 снопів. Це – на честь дванадцяти апостолів і як символ дванадцяти місяців року, щоб хліба вистачило на весь рік.
Побутувала і така традиція: перші зжаті колоски освячували у церкві, щоб жнива вдало завершити і хліба було вдосталь на столі. Робили це у першу ж неділю після початку жнив. Освячене колосся згодом давали домашній птиці.
Марновірні люди боялися розпочинати жнива у середу та п’ятницю, а дехто остерігався й понеділка. Якщо вдаватися до таких пересторог, то поле може залишитися незжатим.
На Прокопа господині заготовляли кріп, а знахарі збирали лікарські трави.
Народні прикмети:
-Жайворонки і ластівки літають високо у небі – буде суха погода, сприятлива для жнив.
-На суху погоду особливо сильно пахне кріп.
-Не видно бджіл – буде дощ.
-Якщо на Прокопа спекотно і сухо – жнива будуть вдалими (з огляду на погоду).
-Мокрий Прокіп – «гнилі» жнива.
