29 липня,за оновленим церковним календарем, вшановуємо мученика Калиніка. Він походив з Малої Азії. Бажаючи спричинитися до спасіння людських душ, ходив по містах і селах та закликав людей увірувати в Ісуса Христа. Погани спалили його живцем. Це сталося у IV столітті.
Хоч рідко, але спостерігали і таку «невчасну» фенологічну зміну у природі: на калині починало жовкнути листя, що є попередженням про ранню і холодну зиму.
З інших народних прикмет:
-На Калиніка закалинить – на початку вересня не заморозить.
-Починають наливатися ягоди калини – на тепло.
-На Калиніка туман – запасай коси на овес з ячменем.
-Якщо влітку зацвіли вишні (а попередній врожай ягід уже зібрано), що також є доволі рідкісним аномальним явищем, тоді осінь буде сухою.
-Перед грозою ячмінь та овес стають вологими.
