24 січня – день поминання достойниці Ксенії Римлянки, яка жила у V столітті. Походила зі знатного роду. Втекла перед шлюбом із двома служницями з Риму до Єгипту, оскільки, на відміну від бажання її батьків видати дочку заміж за багатого й впливового у суспільстві чоловіка, прагнула посвятити себе виключно служінню Богові. Заснувала монастир, в якому вела своє життя як свята ігуменя.
У народі цей день ще називають святом Доротеї, Оксани-Дороти. В Україні більш популярне ім’я Оксана. Але, як стверджують мовознавці, Ксенія й Оксана – дві форми одного імені. Це вже згодом у різних народів вони «відокремилися».
Якщо на Ксенії панувала премінна погода, то жартували: «Ксенія, вельможа, ні на зиму, ні на весну не схожа», або: «Ксенія, вельможа, ні на кого не схожа». Хоча вона наближає весну, але красної пори годі діждатися.
Народні прикмети:
-Оксана-Дорота любить сніги і болота. Якщо така погода у цей день, то рання весна буде мокрою.
-Не Ксенії добра погода – весна буде красна.
-Нема від Ксенії добра (холод, мороз) – не чекай раннього тепла (ранньої весни).
-Ксенія сніг розтопить, а опісля вдарить морозом – хліб забере.
-Оксана хмуриться – весна зажуриться.
-На Ксенії відлига, течуть струмки талої води-сніговиці – ранньою весною будеш ходити у зимових чоботях.
Після Ксенії починали ощадити борошно, щоб не залишитися без хліба до нового врожаю. Тому її називали Напівхлібницею.
