4 вересня – день вшанування священомученика Вавили, антіохійського архієпископа, який загинув за Христову віру 250 року. Згодом християни поставили над його гробом церкву. Про Вавилу згадує у своїх творах Отець Церкви Святий Іван Золотоустий.
Жартують, що на Вавили – святкові вила. Вони копиць сіна не роблять, пластів не піднімають, на роботу не спішать, тихо в безлюдному місці лежать. Або: «На Вавили ховай вила». Вони вже не знадобляться аж до наступного року. Це дещо образно сказано. Але сіно, отаву й солому зібрано.
У народі кажуть:
-Журавлі летять низько – зима вже близько.
-Журавлину по ягідці збирай – набереш кошик.
-Гриб кожний до рук беруть, та не кожний в кошик кладуть.
-Гуси злітаються на болотний пень, сизі від смутку, раду радять – коли летіти, відлітати?..
-Весною хоч рікою поллє – краплини не видно; восени ситом просіє, а води хоч відром черпай.
