30 квітня – свято апостола Якова, брата Святого Івана Богослова.
Якщо у свято Юра (23 квітня) господарі здійснювали перший вигін корів на пасовища, аби ті «припасалися», то з дня Якова починали масово випасати корів на луках, адже вже повсюди росте трава. З цього приводу жартували: «На Якова трава всюди однакова…». Тому корова напасеться будь-де, на кожному лузі.
Перед тим, як виганяти годувальницю на пасовисько, її окроплювали свяченою водою (йорданською або стрітенською), а замість палиці чи кнута брали освячену у Квітну неділю вербову галузку.
У цей день власники корів остаточно домовлялися про чергу, хто і коли буде пасти череду, або винаймали пастухів на сезон. Якщо на таку «службу» зголошувалися діти, то їх відразу частували гостинцями, неодмінно солодощами, обіцяли плату.
Народні прикмети:
-На Якова схід сонця ясний – на погоже літо; а якщо ще й виблискує ранкова роса – згодом запасеш доброго сіна для корови.
-На Якова теплий вечір і зоряна ніч – літо буде сухе, погоже.
-За сприятливої погоди з дня Якова можна садити картоплю, бо впору дозріє і щедро вродить.
-На Якова сонце блисне – болото висхне.
-Якщо на Якова ще дрібна трава (корова не наїсться, а лише телятко напасеться), то сінокіс буде пізнім.
-На Якова нема трави – не стане вдосталь сіна і для кози.
-Дощовий Яків – перші покоси будуть з дощем, але трава виросте високою.
Коментарі