Перед Великим постом є Сиропусний тиждень, який (а особливо його неділю) у народі називають Масницею, Запустами, інколи Проводами зими.
У ці сім днів тижня уже не вживали м’яса, а тільки сир, масло, сметану і тільки з варениками чи млинцями. Найбільше їли їх у неділю, перед самим початком Великого посту.
Як стверджують етнографи, вареник символізує місяць. Це «небесне світило» неабияк цінують хлібороби, адже він пов'язаний з циклами родючості землі.
Ідеєю свята Масниці є радість від прощання з морозами, зимою, зустріччю весни.
За традицією, упродовж посту треба утримуватися не лише від скоромної їжі, а й сварок, пересудів, гучних забав, не справляти весіль. Тому Сиропусний тиждень в українців супроводжувався святом «колодки». Колись старші жінки збиралися у корчмі і сім днів поспіль відзначали якісь події у житті колодки (звичайне поліно, прикрашене барвистими стрічками). У понеділок вона народилася, у вівторок хрестилася.., потім помирала, її ховали і таким чином замикали у скрині на час посту.
Чіпляли колодку й парубкові до ноги, якщо той ще не знайшов собі пари. Аби уникнути такого сорому, парубок відкуповувався від дошкульних жінок частуванням.
На Масницю узвичаєно ходили в гості, але не з порожніми руками, а з подарунками. Також просили прощення один в одного за заподіяне зло, лихе слово. І першим у церкві просив прощення священик перед парафіянами.
