10 липня – свято преподобного Самсона.
…Спливає Петрівка, невдовзі розпочнуться жнива. У давніші часи у селянина до свята Самсона вже були наготовлені серпи і коси. Та боялися, щоб у цей день не випав дощ, особливо рясний, тривалий, бо тоді дощитиме сорок днів. А якщо на Петра і Павла (12 липня) дощова погода посилиться, то Прокіп (21 липня) «замочить сім кіп». Тому у народі преподобного Самсона називали – Мусоном, Сіногноєм. Вірили, що відвернути стихію, негоду може тільки ревна молитва. Навіть замовляти Богослужіння у церкві.
Вдавалися (не без того) і до магічних дій. Аби задобрити Самсона, варили йому на іменини пісний борщ з молодої городини. Пісний, бо ще триває Петрів піст.У дитячій пісеньці співається навпаки:-Падай, падай, дощику!Зварю тобі борщику…А тут навпаки… Втім, на грядки дощ потрібен… Отож, селянину ніколи не догодиш погодою!..
З народних спостережень:-Якщо на Самсона дощ – сім тижнів також.-Дощ на Самсона, то і бабине літо буде мокрим, і до нього не краще.-Спекотний Самсон – сухі жнива.-На Самсона туман – будеш збирати білі гриби.-Уночі немає роси, а на долинах немає туману – на негоду.-Перед негодою птахи сильно кричать, але пісень не співають; багато й довго літають, кружляють, обскубуються.-Ворони під хмари залітають – до негоди.-Мухи гудуть – на дощ.
