У давнину 30 червня і 1 липня (два дні поспіль) відзначали Вінець року, або Переполовинення року.
Обрядові дійства здебільшого виконували дівчата. Зокрема плели вінки з напівстиглого колосся, додавали польових квітів, а потім, одягнувши їх на голови, йшли до річки чи озера і з берега пускали по воді. Чий вінок швидше попливе – та дівчина швидше вийде заміж. Інколи це нагадувало обряди Купальської ночі.
Неодмінним було колективне частування. Оскільки тривав Петрівський піст, то брали зі собою виключно пісні харчі.
Хлопці долучалися до дівчат тільки щоб заготовити дров і розпалити багаття.
У народі кажуть: -Який року вінець – такий і кінець.
-На небі згустки темних хмар – на мокре Різдво.
-Спекотні дні – мороз на Різдвяні свята.
-Погано налилось жито – будеш тужити.
-Не заготовиш сіна до Вінця року – не заготовиш й опісля
.-Під Вінець року у полі густо, та в коморі пусто.
-Вирядив червень на роботу, відібрав від пісень охоту.
-Вдало пройде половина року – не буде лиха година.
-По половині року не лиха година, коли хліба залишилась ще половина.
Коментарі