Я давно тебе не знаю:
вже забутий неба смак...
Ти "терпку" собі шукаєш,
ну а я – лиш слово "так"...
Вже давно не тішу жадність,
бо твій голос прагне пить.
Ну а далі – лиш безкрайність,
нездійсненна долі мить...
Перестала дихать морем,
сплю в одежі самоти.
Ти – каміння слів прозорих...
Ти – давно уже не ти...
Все в блогах
Я давно тебе не знаю
- Автор: Каріна Товтин
- Перегляди: 95
Коментарі
Давно такого не читав. Мене вразив рядок "Ти каміння слів прозорих..." Яка тут глибина думки, емоцій та почуттів...
Авторці РЕСПЕКТ!