Дихай, як людина,
Яка ходить по землі
І розповідає про сни в снах.
Навіть коли болить там, де сонце,
Навіть коли страшно,
Навіть коли руйнуєш обидві зі стін.
Дихай, як людина,
Яка шукає одяг для себе,
А не себе для одягу.
Яка дихає по-різному в кожному з убрань
І без нього,
В кожній з масок
І перед дзеркалом.
Я знаю себе так,
Як ти бачиш мене в моєму диханні перед тобою,
І знаю тебе такою, коли ти затримуєш подих
Перед тим, як зануритись глибоко собі в голову,
І чую тебе, коли врешті-решт
Ступаєш ногами на камені
І шукаєш холодної скляної стіни,
Аби торкнутись зап’ястям.
І дихаєш
Як власне ти.
Як торкаєшся пальцями вітру,
Який теж дихає як мільйони людей одночасно,
А ти – як людина,
Сама собою така.
Як при народженні любові
Чи народженні іншої з людей.
Все в блогах
Катарсис
- Автор: Олена Федюра
- Перегляди: 205
Коментарі
Вітаю!