19 жовтня - день пам'яті Святого апостола Томи (Фоми).
До цієї пори у доброго господаря вже вся городина зібрана. На городі, у полі де-не-де залишилися хіба що кормові буряки. Для більшості селян, які проживали навіть у різних регіонах України, кліматичних зонах, існувало золоте неписане правило:до свята Фоми потрібно було зібрати навіть ті ж буряки, поки земля остаточно не замерзла і не вкрилася снігом. Відтак мовили:
- На Фоми - не до корчми!
Якщо у господаря був малий льох, то він зберігав буряки (а інколи й картоплю, моркву...) у кіпцях. Для цього викопували широкі, довгі, але не вельми глибокі (по пояс) ями. Всередині обкладали їх дошками, вистеляли соломою, закладали у них городину, а зверху накривали тією ж соломою, бадиллям, опалим листям, поверх насипали невеликий шар землі.
Український селянин завжди планував свою роботу до деталей, найменших дрібниць. Тому й ретельно стежив за погодою, змінами у природі, життям рослин, поведінкою тварин і птахів... Кажуть:
- На Фоми любить бути приморозок.
- Іній на Фоми - зима забариться.
Коментарі
Було цікаво і корисно - ДЯКУЄМО...