Звуки збіглого молока,
Теплого, як бабине літо,
Як вівторкове сонце,
Теплого молока.
Трагедія правди в втечі
За межі теплих дверей
На станції добрих ранків,
Куди підпільні потяги
Тягнуться потічками,
Викарбуваним шляхом
Сітками до вузлів.
Такі вільні, холодні руки
Класичних молочних міст
Тягнуться не до сонця
Теплого понеділка –
Хапають ці руки поїзд,
Закривають руками вуха,
Аби не почути знову
Втечу молока.
Все в блогах
Де взятися життю, коли біжиш
- Автор: Олена Федюра
- Перегляди: 97
Коментарі