9 жовтня — день пам'яті Святого апостола і євангеліста Івана Богослова. Свято не належить до найвеличніших церковних. Щоправда, доволі урочисто його відзначають у тих містах і селах, де є церкви на честь святого достойника, де справляють храмові празники.
Крім того, у цей день (у народі його називають Івана Осіннього, Жовтневого) є особливим для знахарів. Вважається, що саме на Івана Богослова корені окремих лікарських рослин набувають найбільшої цілющої сили. Далі вони будуть тільки втрачати її. Отож потрібно вчасно заготовити коріння живокосту, гравілату міського, глечиків жовтих, валеріани, красавки, барбарису, бадану, алтеї лікарської, бождерева, лепехи...
Не слід забувати про плоди аронії, барбарису, шипшини, глоду, брусниці, журавлини...
Окрім ранніх весняних, заготівля лікарських рослин (наземної частини, цвіту, коренів, насіння, плодів) розпочинається зі свята Благовіщення (7 квітня) і завершується Покровою (14 жовтня). Бо від Покрови і до Благовіщення природа спить... Але у самі великі церковні свята та у неділю знахарі не бралися до праці.
В аграрному календарі українців день Івана Осіннього - останній термін засіву озимих зернових культур. «Хто не посіяв до Івана Богослова, той не вартий доброго слова», - мовить приказка.
Народні прикмети:
- У цей день лист падає з берези - на теплу осінь; з осики - на холодну.
- Тепло на Івана - теплою буде і Покрова.
Коментарі