В одному з анонсів, що був опублікований на вебпорталі МАЛіЖ, йшлося про те, що найближчим часом ми розташуємо інтерв’ю із Сабіною Гаврилко – директоркою Краківського аероклубу. Радо виконую обіцянку. Тож перше запитання ректора МАЛіЖ Василя Тарчинця:
Пані Сабіно, за яких умов і коли було засновано аероклуб у Кракові?
-Свого часу в авіаційному журналі «Льотник і автомобілист”, виданий у далекому 1913 році, Казімеж Тетмаєр, ділячись враженнями від авіашоу, яке відбувалося у день авіації, писав:
«Якщо людський геній змусить людину панувати в повітрі, це, на мою думку, буде найбільшим відкриттям з моменту винаходу вогню і коліс, особливо тим важливішим, що це розвине і збагатить людський розум до непередбачуваних вимірів...
"Ідея створення спортивної авіації народилася в Познані, де в 1919 році був заснований Польський аероклуб. Проте важке економічне становище країни не дало можливості для подальшої діяльності aероклубу і він припинив своє існування. Лише в 1927 році, після низки організаційних зустрічей, 15 грудня у Королівському замку у Варшаві був офіційно створений aероклуб Республіки Польща. Першим рішенням керівництва aероклубу було встановлення контактів з Міжнародною авіаційною федерацією (FAI), що існує з 1905 року в Парижі.
Одночасно із заснуванням aероклубу Республіки Польща з ініціативи студентів були створені аероклуби. Спочатку «Академічний аероклуб» у Варшаві, а потім і Кракові.
У приміщенні Студентського товариства Гірничої академії в Кракові на вулиці Реториці, 30 січня 1928 р. було створено «Академічний аероклуб», як другий після Варшавського. Ініціатором і першим президентом став лейтенант Піль. Саме з цього часу набуває розвитку авіамоделювання.
У подальших 1930-х роках краківські ентузіасти досягли кількох успіхів у національному масштабі.У 1935 році aероклуб Краківський налічував 147 членів, у тому числі 63 пілоти, серед них - три жінки. Кароліна Івашкевичівна була першою жінкою, яка закінчила навчання в 1930-х роках і літала сама. Другою була Ядвіга Пітуланка.Після визволення в 1945 р. організовані групи молоді забезпечували постнімецьку авіаційну техніку. Авіаційна секція студентів політехнічних факультетів організувала навчання на довоєнному планері в Бодзові, де була відновлена планерна школа, керівником й інструктором якої був Мар’ян Марковський.
У повоєнний і теперішній час стрімко розвивається так звана мала авіація. Наші пілоти беруть участь у міжнародних спортивних змаганнях і отримують заслужені перемоги. Неодноразово краківські аероклубовці на повітряних кулях здійснювали стрибки у мирному небі над містом Кам’янець–Подільський.
-Наразі в Україні триває війна за визволення міст і сіл від російських загарбників. Ми усі прагнемо, аби на багатостраждальній українській землі запанував мир і щоб наші польські друзі могли знову продовжувати спортивні змагання у мирному небі над Україною.
-Цілком поділяю вашу думку. У цей час, як ніколи раніше, ми єдині з нашими вірними друзями-українцями. Усім чим може допомагає наш аероклуб – щоразу збираємо і відправляємо до України вантажі гуманітарної допомоги, розташовуємо у своїх і громадських помешканнях українських біженців, вирішуємо цілу низку соціальних питань, допомагаємо якомога скоріше адаптуватися матерям і дітям, інвалідам. Кілька днів тому на наше летовище з Німеччини було доставлено гуманітарну допомогу для дітей і дорослих. Доволі швидко своїм і партнерським транспортом доставили вкрай необхідні речі до українсько-польського кордону і передали їх нашим близьким сусідам.
-Без жодного перебільшення хочеться наголосити, що за роки діяльності вашого аероклубу набутий чималий досвід, яким щедро діляться професійні авіаспортсмени зі школярами та студентами, яких манить небо.
-Разом із нами самовіддано працюють навіть люди поважного віку, які майже усе життя відали улюбленій справі. Звісно, що їм є чим поділитися. На громадських засадах вони займаються у різноманітних класах-студіях.
-Пані Сабіно, а чи матимуть змогу разом з польськими спортсменами займатись улюбленим заняттям українські школярі, які за вимушених умов війни в Україні, мешкають у Кракові?
-Звісно, що так. Двері нашого аероклубу широко відкриті і для українських дітей. За їх бажанням вони мають можливість звернутися до нас і ми з великою радістю надамо їм необхідну інформацію. Наша контактна інформація: Lotnisko, Pobiednik Wielki 133, 32-125, номер телефону: 603-639-842.
Розмову вів і записав: Василь ТАРЧИНЕЦЬ,
заслужений журналіст України, ректор МАЛіЖ, письменник.
Коментарі
Спасибі за Ваше добро, дорога Сабіно!