
(Вони захищають дітей України!)
Троє моїх друзів... Олег ще не побував на війні. А от Сергій та Андрій уже двічі проходили пекло зони АТО-ООС. Коли з початком нової військової агресії Росії проти України вони, як військовозобов'язані, резервісти, отримали повістки з військкомату, ніхто з них не вагався з'явитися на призовний пункт, щоб знову взяти зброю до рук і стати на захист України від російського окупанта. Адже мають дітей, дружин, матерів, батьків, люблять Україну і бажають їй миру та спокою (як і всьому людству). На жаль, що цей мир інколи доводиться відстоювати з автоматом у руках.
Богдан мирно працював у Польщі. На рідній землі, на жаль, годі було знайти добре оплачувану роботу. Довідавшись про російський наступ, негайно полишив Польщу і повернувся в Україну, рідне місто. Тут його син, дружина. А батько для них - неабияка надія. Хто захистить, як не він?.. Через травму Богдан не підлягає військовому призову. Але таки записався до лав територіальної оборони. Має на рахунку перші нічні чергування...
* * *
Андрій встиг повоювати на сході України у тодішній зоні АТО. Пішов добровольцем. Набув бойового досвіду і навіть отримав нагороди. Донедавна заробляв «на перспективу» у Польщі. Розпочате Росією повномасштабне вторгнення в Україну враз перервало його плани.
- Все! - повідомив поляку-господарю. - Їду захищати Україну. Знову піду добровольцем. Не стану чекати повістки з військкомату, позачергового призову.
Поляк спочатку оторопів, закляк. Потім, оговтавшись, промовив:
- А ти, пане Андрію, молодець! Дехто з українців-боягузів (твоїх ровесників) навпаки намагається сховатися у Польщі від призову, а ти, а ти...
(Він вперше звернувся до Андрія «пане»! А так, то панібратськи: «Анджей»).
Поляку забракло слів, горло щось стиснуло. Залишаючи Андрія, попросив трохи зачекати. Повернувся через годину. Закупив для українця все, що потрібне призовнику на перших порах, навіть з надлишком. На власному авто привіз Андрія до прикордонного пропускного пункту. На прощання сказав:
- Спасибі тобі, пане Андрію! Захищаючи Україну, ти захищаєш Польщу, мене, моїх дітей і всю сім'ю, величеньку родину. У разі нагальної потреби - без вагань телефонуй. Допоможу всім, чим зможу...
Тарас ЛЕХМАН



Коментарі