Творча майстерня
Заходьте, будь ласка, не затримуйтеся. Ви знаходитеся не просто в школі чи у класі, а у справжній творчій майстерні юних літераторів і журналістів, митців фото і малюнка та авторської пісні. Старанно відвідуючи нашу майстерню, навчитеся писати інформації, репортажі, замальовки, новели, оповідання, вірші, опануєте іншими газетними та літературними жанрами. А допомагатимуть вам у цьому відомі літератори й журналісти.
Є у наших планах запросити для роботи у нашій творчій майстерні знаних в Україні та поза її межами художників, фотомайстрів, композиторів, міжнародних оглядачів та спортивних коментаторів.
Під час проведення такого своєрідного творчого, віртуального, дистанційного навчання будемо використовувати уже набутий досвід і йти далі, аби всім нам плідно і результативно працювати на творчій ниві – збагачувати нашу духовну і творчу скарбницю новими надбаннями.
Нехай таланить!
Алгоритм написання вірша
- Автор: Тетяна Балагура, м.Полтава
- Перегляди: 241
У порадах досвідченого педагога і наставника творчої юні Тетяни БАЛАГУРИ, керівника літстудії «Перевесло» і Полтавського відділення МАЛіЖ, Героя України, голови Міжнародного фестивалю юних талантів «Рекітське сузір’я» у номінації «Проза» знайдете багато корисного для себе у написанні віршів! Не розумуйте, пишіть і надсилайте свої прозові твори до Всеукраїнського журналу «Країна талантів» для дітей та юнацтва, а автори до 18 років можуть самі опублікувати їх на веб-ресурсі МАЛіЖ.
Сподіваємося, що ці поради для вас будуть корисними. Чекаємо вдігуків-коментарів!
Аналіз вірша Ксенії Магули «Рідна мова» поетесою Мар’яною Салай-Пак
- Автор: Мар'яна Салай-Пак м. Ужгород
- Перегляди: 657
Що хочеться найперше сказати про вірш Ксенії Магули "Рідна мова"?
Видно, що це далеко не перша поезія Ксенії бо присутнє хороше римування, рівноскладовість римованих рядків, збережений чіткий ритм вірша і, головне,- це чудовий патріотичний зміст твору.
Недоліки : русизм, розділові знаки переглянути, бо не всі правильно розставлені.
Звісно, що і надалі постараюсь аналізувати твори моїх юних колег. Буду дуже рада, якщо мої поради вам придалися, а від цього тільки користь.
Бажаю подальших творчих успіхів, Ксеніє! Чекаємо твоїх нових віршів!
Взятися за перо Василя Шкірю спонукав вчитель малювання
- Автор: Василь Шкіря, м.Ужгород
- Перегляди: 328
Заочно із відомим прозаїком Василем Шкіря познайомив мій товариш і поціновувач дитячої творчості Василь Кузан. З його легкої руки розташовуємо у «Творчій майстерні» розповідь про письменника та його п'єсу на дві дії «І на хитру Лисичку капкан знайдеться».
Надіємося, що на цей твір звернуть увагу юні театрали і зроблять конкурсну виставу до наступного ХХІІ Міжнародного фестивалю юних талантів «Рекітське сузір’я», а ще цей твірчий шедевр прозаучить на «Радіо МАЛіЖ» у одній із радіопередач «Великої перерви».
ЗНАЙОМТЕСЬ!
Василь Кузан і відчуття поетичного слова
- Автор: Василь Кузан
- Перегляди: 534
творення поезії схоже на вільне падіння
ніби тебе викинули з літака на висоті польоту фантазії
викинули не попередивши
ти знаєш що у тебе за спиною парашут
знаєш
що ти міг би вистрибнути і самий
морально підготувавшись до цього кроку
що той природний страх був уже майже подоланий
що тільки підсвідомість тримала тебе прив’язаним до сумнівів
але
ти уже летиш
уже стрімко падаєш і думаєш тільки одне
що через кілька секунд треба смикнути за кільце
але де воно
де те кляте кільце
неймовірна краса землі наближається на шаленій швидкості
потік повітря збиває дихання
тисне на груди
видушує сльози
паралізує
починаються панічні рухи рук
критичний стан свідомості
змішаний із захватом від неминучості краси
і кінця польоту
твоє тіло втрачає рівновагу
стихійно та безпорадно крутиться
як листок вільхи у чорній ополонці
невагоме тіло
захоплене у полон
висхідними потоками тепла і тяжіння
тобі б крила
та раптом долоню обпікає
рятувальне металічне кільце
але ти свідомо не смикаєш за нього
бо раптом парашут не відкриється
саме у цей момент
народжується висока
поезія
***
На затуманений квадрат
Бог приліпив розмиту повню.
Вага трояндових бутонів
Хитає простір.
Недоснів
Тонка тканина
Торкає втомлені повіки
І ліки, ніби літаки,
Не намагаються летіти
В негоду серця.
Мерехтить
Десь привид міста золотавий
На посивілій акварелі
Уздовж вагонів…
Сонні двері
Дозують світло і тепло.
На вістря часу нанизали
Палітру мокру і думки,
Листки кленові – А-чотири…
Канапки з сиром…
Кава? Чай...
В собі втопила невагомість
Зупинка потяга.
Затримка
Така двозначна.
Ти мовчиш…
А повня кліпає лякливо,
Боїться, що відірве ранок
Її від сонного вікна.
© Василь Кузан
