Десь вдалині миттєво лине голос
І раптом тиша... Чути кожен крок.
Сховалися струмок, яскравий колос
Від звістки, що завдала всім урок.
Тоді, в цей вечір, радісно й невпинно
Ми з сім'ями сиділи, як завжди
Балакали, сміялись безпричинно,
Ми ж навіть і подумать не могли...
Хвилиною пізніше вже не буде
Ні радості, ні іскорки в очах
Солодкий смак красу душі забуде
Не знайдеш вже в простих її речах.
Пастельний тон чудесних мрійних пензлів
Опише глибину яскравих фарб,
У просторі залишились незмерзлі
Мелодії троянд, на серці-карб.
Торкнемося шовкових, ніжних квіток
Пелюсток сонця в хвилях майбуття
Дзеркальні відображення леліток
Побачимо у вимірах буття.
Постійний, вічний мир - завжди прекрасно
Хоча і не цінуємо його.
Ми полум'ям у небо одночасно
Злітаємо до щастячка свого.
Вірші
Нескінченна цінність миру
- Автор: Вікторія Яким, 15 років - Королево, Україна
- Перегляди: 359
Коментарі
Дякую, я старалася!
Так і є. Саме це хотіла передати у своєму вірші