Моя мрія вільна і шалена,
Як свобода козака,
Моя мрія незламна і шляхетна,
Як мужність шляхтича.
Вона, неначе хмарка,
Що летить у височінь.
Вона, неначе сонце,
Що зігріває нас усіх.
Мрії - наші душі,
Що не бояться перешкод,
Немов хвилі серця,
Які зривають злий шторм.
Мелодію поривистої пісні,
Яка лине у народ.
Людей чистої любові,
Які душею пречудові.
Лиш про одне тебе прошу,
Ти мрію власну збережи.
Не забудь її в поривах серцях,
Не втрачай у долі сподівань.
Без мрії ти ніщо у цьому світі,
Як людина без любові і кохання.
Будеш ходити на самоті,
В скорботі, горі, темноті.
Серед темноти, можливо,
Віднайдеш те почуття,
Що ламає хмурі скелі,
Що веселить народ.
Але ти знай, мій вірний друже,
Це не надовго і не мрій,
І як спитаєш, що це було -
У відповідь почуєш - мрії.
Вірші
Моя мрія
- Автор: Олександра Мічко, 17 років - Мукачево, Україна
- Перегляди: 540
Коментарі
Цитую julia_tatsynets:
Цитую Monda:
Красно дякую вам