Ну що, знову на ті ж граблі?
Чому ми з тобою
не проклали маршрут?
Життя дає стільки уроків,
а ми замість шансів хапаємо оголеній дріт.
У мене синці і на лобі, і на серці,
та я все одно помилками торгую…
Тебе не судили – і ти не суди.
У тебе не кидали камінь –
і ти заховай.
Я нічого тобі не винна
і ладна сама написати
історію свого життя.
Може, тепер оминатиму
кляті граблі?
Вірші
Граблі долі
- Автор: Олена Лелюх, 17 років - Полтава, Україна
- Перегляди: 274
Коментарі