Солоні спогадів тумани
нависли в повітрі
і гірко мовчать.
А сльози скупо капають
на сухий сірий асфальт спокою,
стікаючи ніжною щокою…
Не бувають щирими очі,
які жодного разу не плакали.
Не буває щасливою душа,
у якої лише солодкі
хмари споминів.
Солоні спогадів тумани
здуває свіжим вітерцем.
Але болючі роси-рани,
на жаль, і цукром не змінити…
Вірші
Солоні спогадів тумани
- Автор: Олена Лелюх, 17 років - Полтава, Україна
- Перегляди: 277
Коментарі