Вона приходить тихо, наче тінь,
Коли у іншого розквітли крила.
Краде і спокій й навіває лінь,
І точить серце, як іржа залізо.
Це заздрість — пастка для душі,
Вона вбиває твій яскравий хист.
Не дивись, як сяють інші на межі,
Пиши свій неповторний, чистий лист.
Бо твій талант — це особливий шлях,
Він має свій упевнений політ.
Розвій цей попіл і забудь про страх,
І твій тріумф побачить цілий світ.



Коментарі