Авторка - переможниця ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості " Об'єднаймося ж, брати мої!"
Гірко плаче Україна
Та сльози втирає,
Скільки цвіту полягло –
Один лиш Бог знає.
Гірко плаче Україна,
Плаче стара мати,
На війноньку свого сина
Слізно проводжає.
Проводжає, та не знає,
Чи верне додому,
Чи поляже в чистім полі
За нашу свободу.
Озирнись, Тарасе-батьку,
На свою країну,
Подивися з домовини
На страшну руїну.
Орда дика без упину
З боліт наступає,
Прийшла біда в нашу хату
Й волю одбирає.
Десь на Сході у окопі
Солдати ночують,
Другий рік вже із неволі
Країну рятують.
Мороз лютий розійшовся,
До кісток проймає,
А довкола злий вогонь
Свій танок справляє.
Сиві хмари небо вкрили,
Кров рікою ллється,
Всюди чути гул снарядів,
А ворог сміється.
На могилах ворон кряче,
Журиться дружина,
Проводжає чоловіка бідна сиротина.
Та не буде в нашім краї
Ворог панувати,
Не дамо ми нашу землю
Красти й плюндрувати.
Ще зацвіте калина в лузі,
І заколосяться жита,
Повстане з попелу країна,
Відродиться свята земля.
І запанує знову воля,
І процвітатиме життя,
Бо «ще не вмерла Україна!»
І вічно житиме вона.
Коментарі
Солдати ночують,
Другий рік вже із неволі
Країну рятують." на "Десь на Сході у окопах Воїни ночують,Вже десятий рік з неволі країну рятують". Це моя думка,авторка може мати свою думку.
Мені було би цікаво прочитати інші вірші Юлії.
Та головне, що я взяв для себе - це велика віра у ПЕРЕМОГУ:
"Не дамо ми нашу землю
Красти й плюндрувати.
Ще зацвіте калина в лузі,
І заколосяться жита,
Повстане з попелу країна,
Відродиться свята земля.
І запанує знову воля,
І процвітатиме життя,
Бо «ще не вмерла Україна!»
І вічно житиме вона."
Молодець! Дякую за ЦЮ ВІРУ В ПЕРЕМОГУ НАД ВОРОГОМ...