Трави омиваються росою,
За горою сонечко встає.
Сосинки милуються красою,
Дудар на сопілці награє.
Грає про любов свою до краю,
До землі квіточої блакить.
Як же я тебе кохаю - Раю!
У руках сопілочка тремтить.
І луками голоси лунають,
На світанку соловей співа.
Карпати з туману виринають,
Неначе на когось вигляда.
Вірші
Ранок
- Автор: Леся Максим, 11 років - Хуст, Україна
- Перегляди: 299
Коментарі